Вирувало тепле Літо у квітучім щасливім краї. Літечко ходило зі своїми синами і наполегливо працювало, щоб людям радість принести. Радів Червень з Літом, бо червоним все розфарбував. А дітки раділи, бо полунички, ягідки, вишеньки-черешеньки червоні їли. Щічки червоні мали, на сонечку загоряли. Щастя їх огортало, радості на всіх вистачало.
Дало Літечко Червню відпочити і Липнем його вирішило замінити. Середній син був красенем. У його володіннях липи розцвітали, нові плоди виростали. Щасливі люди дякували Липню за його щедроти. Але всьому приходить кінець.
Приїхав Серпень, щоб Липня змінити. Приїхав, щоб свою роботу зробити. Липень відпочивати пішов, а Серпень почав наполегливо працювати. Радіє Літо з Серпнем. Жита достигають, люди урожай збирають. Щастя ллється в засіки. Хліб на столі у кожній оселі, на вишитому рушнику проситься.
А ось і сестриця Літечка з’явилася низько красеням вклонилася. Літо її привітало і радісно так сказало:
— Щастя велике маю тобі поклонитися, сестро моя дорогенька. Ключі з синами маємо честь тобі передати, щоб далі ти змогла про щастя людське дбати. Серце радістю переповнилося в Осені, почувши такі слова.
І немов уві сні – все відразу змінилося. Листя золотом покрилося, небо яснішим стало, а Літа з синами як не бувало.
Осінь з Вереснем, Жовтнем, Листопадом з людьми урожай збирають, в засіки складають. На городах, на полях, у лісах – скрізь встигають, бо Зима з синами скоро нагряне, морози з собою принесе, заметілі, кучугури снігу і чудові свята – Новий рік та Різдво.
Щастю немає кінця. Його тільки той не має, хто радості в праці не відчуває.
Сніжана Котова, педагог мережі сімейних центрів «Азбука для батьків».
