Бути другом дитині – добре, але хто тоді буде мамою?
Статус мами і подруги зовсім різний.
Друзі не несуть ні тієї відповідальності, яка лежить на батьках; вони не можуть дати тієї опори, яку дитина шукає матері і батька.
Бути друзями – це бути на рівних. Але між вами і дитиною є дистанція, є теми, які ви ніколи не будете з нею обговорювати(принаймні, не повинні), є ваше право декларативно приймати рішення. Для дитини батьки – це боги. Це оплот стабільності, безпеки та любові.» Якщо мама знає, що робить, то з світом все в порядку. А мама знає, що робить!» Оскільки дуже довго основна частина відповідальності буде лежати на ній.
Якби не хотілося дружити з донечкою або стати кращою подругою своєму синові, ці місця не ваші. Їх повинні зайняти однолітки. Саме з ними дитина буде обговорювати тонкощі відносин та інші подібні питання, куди вхід заборонено. Як і йому в вашу батьківську спальню. У мами своя роль. Якщо вона вирішує зробити із своєї дочки собі близьку подругу, а із сина близького друга (практично заміну своєму чоловікові), – то вона дуже сильно порушує кордони своїх дітей. Дорослі тітки та дядьки повинні дружити тільки з дорослими тітками і дядьками. Саме з ними потрібно будувати інтимні, близькі стосунки. А не намагатися заволодіти світом, душею і тілом своєї дитини.
Межі завжди виставляє дорослий. Саме він встановлює правила. І на ньому лежить велика частина відповідальності. Навіть, якщо ви зі своєю дитиною вже спілкуєтеся як дорослий – дорослий, а не як дитина – батько, ви все одно залишаєтеся йому батьком чи мамою, ваш статус не змінюється, скільки б вашому «малюку» не було б років. Ви ніколи не будете на рівних. І з цим варто погодитися. Тим більше не варто намагатися перекладати на дитину відповідальність за вас. Не варто навішувати на дитину турботу про вас, намагатися зробити з неї вічного супутника життя.
Років так в п’ять будь-яка донечка бажає вийти заміж за тата. Але, як не сумно, це усвідомлювати, але навіть самим люблячим татам доведеться звільнити місце чоловіка поруч зі своєю дочкою іншому – спочатку пацану, потім хлопцю, а потім вже й чоловіку. І нічого тут не поробиш. Се ля ві.
Всі хлопчики, усвідомлюють вони це чи ні, були закохані в своїх матерів. І якщо мама з якихось причин не залишає межі між собою і сином, то ця сини «заборонена любов» так і продовжує обтяжувати їх відносини. Якщо у мами вистачить розуму переключити свою увагу на інших дорослих чоловіків, то син розуміє, що мама зайнята і зможе успішно вибудовувати відносини з однолітками.
Не варто бути другом своїй дитині, краще будьте йому підтримуючим, люблячим, надійним батьком або мамою. А заводьте собі друзів серед нас, дорослих!))
