fbpx
ДомойДети и все о детяхОбщение с ребенкомЯк підтримати дитину після травми чи переляку

Як підтримати дитину після травми чи переляку

Выбор редакции

Нормальна реакція на стрес: коли мозок передбачає небезпеку, відключається функція нормального сприйняття, і включаються захисні механізми, що приводять тіло та психіку в стан тривоги, таким чином захищаючи від пошкоджень. Ознаки перебігу у дітей можуть бути малопомітні, або зміститися в часі.

Як найкраще підтримати дитину відразу після переляку чи травми, які висловлювання варто вживати,  а які можуть нашкодити радить фахівець Гельга Керншток-Редль:

 

 

Ніколи не висловлюватися так під час травми чи переляку

Намагатись продемонструвати таку цілющу реакцію

Не треба сумувати

Не треба плакати

Це було аж таким поганим

 

Ти зовсім не мусиш плакати

 

Не треба бентежитися

Не треба боятися

Опануй себе

 

Це ж не боляче

 

Я розумію. Як тобі зараз сумно…

 

Наскільки ти почуваєш себе винним, злим……. як тобі боляче

Іноді трапляються такі речі недобрі, тоді люди почуваються винними, хоча насправді це не так…

Кожна людина часом робить помилки, але це вже в минулому. Згодом подумаємо, як краще зробити…

О, як ти сильно впав! Ти плачеш від болю чи страху? Іди до мене я тебе обійму.

Ніколи не забороняти почуттів і не відраджувати від них

(дитина сама вирішує коли її треба втішати, а коли ні. Дитина має право отримати ресурс від дорослих – потішання, заспокоєння, тоді коли вона цього хоче. Дорослі вирішують в якій формі в конкретний момент хочуть надати ресурс)

Кожне почуття має право на існування – усе залежить від того як із ним далі поводитися.

(із часом дитині слід передати послання: — «Те що ти злишся це нормально. Я розумію, чому ти злишся – бо я тобі сказала «ні». Але те, що ти поламав це не добре. Не можна цього робити.»)

(якщо дитина каже: «я винна», «я помру», або інше негативне переконання)

 

Ти не можеш так думати, це дурниці…

(приблизно так думають діти після травматичного випадку, навіть якщо вони точно розуміють, що це не так)

Я розумію, ти думаєш, що цілий світ поганий….

Я розумію, ти думаєш, що винна…

Спонтанні реакції, це те, що ми чули багато разів. І зможемо їх позбутися свідомо відчуваючи та слідкуючи за власними висловлюваннями.

 

Марія Сохацька, педагог мережі сімейних центрів «Азбука для родителей».

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь

Рецепты

Партнеры

Vse.ua - сравнение цен на товары для детей и мам в Украине
Стоматология JazzDent - Позняки, Осокорки
aquamarket.ua Доставка воды – Онлайн супермаркет
«Профи Тойс» - интернет магазин детских игрушек из Европы."
https://dentectum.com.ua - стоматология в Киеве

Звездные родители

Похожие статьи

Нормальна реакція на стрес: коли мозок передбачає небезпеку, відключається функція нормального сприйняття, і включаються захисні механізми, що приводять тіло та психіку в стан тривоги, таким чином захищаючи від пошкоджень. Ознаки перебігу у дітей можуть бути малопомітні, або зміститися в часі. Як найкраще підтримати дитину відразу після переляку чи травми, які висловлювання варто вживати,  а які можуть нашкодити радить фахівець Гельга Керншток-Редль:    

Ніколи не висловлюватися так під час травми чи переляку

Намагатись продемонструвати таку цілющу реакцію

Не треба сумувати

Не треба плакати

Це було аж таким поганим

 

Ти зовсім не мусиш плакати

 

Не треба бентежитися

Не треба боятися

Опануй себе

 

Це ж не боляче

 

Я розумію. Як тобі зараз сумно…

 

Наскільки ти почуваєш себе винним, злим……. як тобі боляче

Іноді трапляються такі речі недобрі, тоді люди почуваються винними, хоча насправді це не так…

Кожна людина часом робить помилки, але це вже в минулому. Згодом подумаємо, як краще зробити…

О, як ти сильно впав! Ти плачеш від болю чи страху? Іди до мене я тебе обійму.

Ніколи не забороняти почуттів і не відраджувати від них

(дитина сама вирішує коли її треба втішати, а коли ні. Дитина має право отримати ресурс від дорослих – потішання, заспокоєння, тоді коли вона цього хоче. Дорослі вирішують в якій формі в конкретний момент хочуть надати ресурс)

Кожне почуття має право на існування – усе залежить від того як із ним далі поводитися.

(із часом дитині слід передати послання: - «Те що ти злишся це нормально. Я розумію, чому ти злишся – бо я тобі сказала «ні». Але те, що ти поламав це не добре. Не можна цього робити.»)

(якщо дитина каже: «я винна», «я помру», або інше негативне переконання)

 

Ти не можеш так думати, це дурниці…

(приблизно так думають діти після травматичного випадку, навіть якщо вони точно розуміють, що це не так)

Я розумію, ти думаєш, що цілий світ поганий….

Я розумію, ти думаєш, що винна…

Спонтанні реакції, це те, що ми чули багато разів. І зможемо їх позбутися свідомо відчуваючи та слідкуючи за власними висловлюваннями.   Марія Сохацька, педагог мережі сімейних центрів "Азбука для родителей".