fbpx

Від гри до навчання

Выбор редакции

О чем расскажут губы

Изменившиеся форма и цвет губ сигнализируют о проблемах здоровья

Иностранный с пеленок

Когда ребенок, увидев машину, первым словом выкрикивает "car", а не  всем понятное "машина", бабушки-прохожие вздыхают и приговаривают "до чего дошли... бедный ребёнок", а мама радуется, что всё получается и ребенок развивается... Чьи же чувства оправданы?

Коляски для двойни — виды и особенности

Родители близнецов и двойняшек часто сталкиваются с проблемой выбора коляски, поскольку моделей, рассчитанных на двоих, не так уж много. Сегодня вы с легкостью найдете несколько вариантов детского транспорта для двоих маленьких пассажиров и сможете выбрать подходящую модель.

Если ребенку заложило ушки…

"Заложило ушки", "ушко плохо слышит" - любая мама боится услышать от своего ребенка эти жалобы. У некоторых малышей проблемы с ушами бывают довольно редко, а у некоторых это буквально "слабое место": чуть ли не каждая простуда проходит с болью в ушках или ухудшением слуха. Почему это происходит?

Досягнутий рівень психічного розвитку дитини дошкільного віку визначає її готовність до навчання у школі та є тим наслідком дошкільного віку, який дає змогу дитині успішно оволодівати новими для неї вимогами.
У темі, що ми розглядаємо, можна побачити два протиріччя:

  • перше — різні вимоги до критеріїв оцінювання готовності дитини до шкільного навчання, без яких важко прогнозувати відповідність критеріїв успішності оволодіння навчальною діяльністю;
  • друге — збереження (культивування) самоцінності дошкільного віку при одночасному забезпеченні становлення початкових форм навчальної діяльності у дошкільнят.

Ці протиріччя взаємозумовлені.

Розглянемо перше протиріччя. Існують різні вимоги до критеріїв готовності. Найбільш поширений і відомий — педагогічний підхід. Він складається з визначення сформованості у дошкільнят навчальних навичок: читати, рахувати, писати, декламувати вірші тощо. На наш погляд, непродуктивність такого підходу пояснюється наступними причинами. За цього підходу вирішується виключно одне завдання — тільки відбір дітей, що не дає інформації про актуальний та потенційний рівень психічного розвитку дитини, її відповідності психологічному віку, можливості засвоєння навчального матеріалу, комунікативні здібності тощо. У зв’язку з цим, педагогічні критерії не мають прогностичної валідності: не дозволяють прогнозувати якість, темп та особливості засвоєння знань конкретною дитиною на початковому етапі освіти.

Психологічний підхід у визначенні критеріїв готовності до школи не можна назвати однорідним або універсальним, хоча він і висвітлює загальне уявлення, що готовність є результатом загального психічного розвитку дитини. Відмінність полягає в тому, що різні автори визначають як провідні критерії різні фактори психічної сфери дошкільника.

У наш час традиційною є точка зору, що готовність до школи визначається комплексним показником «шкільної зрілості» — показником стану інтелектуальної, емоційної та соціальної сфер психічного розвитку дитини. Але навіть всередині кожної сфери різні автори визначають  різноманітні компоненти готовності та вимоги до них.

Необхідно наголосити, що конкретний зміст компонентів психологічної готовності змінюється та збагачується відповідно до нових результатів наукових досліджень, досвіду роботи школи тощо.
Наявні суперечливі підходи до критеріїв готовності до шкільного навчання саме й зумовлюють різні погляди на психічний розвиток дитини в дошкільний період та на спадкоємність між дошкільним та молодшим шкільним віком. Перехід від дошкільного до молодшого шкільного віку має реалізовуватися у педагогічних технологіях в особливій формі спадкоємності ступенів освіти.

Традиційний підхід до проблеми спадкоємності реалізується у два способи: перший —  спирається на тактику форсування темпів дитячого розвитку і полягає в пристосуванні соціально-педагогічних завдань дошкільної освіти до вимог та особливостей шкільного навчання; другий —  базується на тактиці дорозвитку у початковій школі знань, умінь, навичок, з якими дитина приходить із дитячого садка. Така спадкоємність не має ідеї розвитку і не вирішує цього протиріччя (як зберегти самоцінність дошкільного віку та забезпечити засвоєння навчальних навичок). У який же спосіб, без порушення специфічних форм життя дошкільника, можна забезпечити поступовість його вікового розвитку? З одного боку, гра не повинна поступатися місцем формуванню у дошкільнят навчальних навичок, а з другого боку — на «голому місці» неможливо або дуже важко розвивати в молодшого школяра вихідні форми теоретичного мислення, що є предметом навчальної діяльності. Де ж вихід із суперечливої ситуації?

На наш погляд, розв’язати ці два протиріччя можна завдяки спеціально змодельованій діяльності старшого дошкільника, у якій за формою повинні бути всі компоненти загальної структури будь-якої діяльності (мотиви, завдання, способи, продукти), а за змістом — умови, що породжують зв’язок творчої уяви та мислення. Відповідають вказаним двом вимогам навчально-ігрова діяльність та сконструйовані навчально-ігрові ситуації. Психологічним способом організації процесу засвоєння дошкільнятами основ навчальної діяльності виступає навчально-ігрова діяльність, сконструйована на принципах включення компонентів нової діяльності у вже освоєну з метою формування нового виду діяльності.

Як ми вже наголошували, повноцінна психологічна готовність до навчання у школі повинна бути тим результатом дошкільного віку, який дозволить дитині успішно оволодівати новими для неї навичками, відпо
відати новим вимогам. Оволодіння основними компонентами навчальної діяльності таким чином, основною складовою психологічної готовності до навчання у школі.

Можливість реалізації принципу розвивального навчання передбачає в дітей, що йдуть до першого класу, наявність не стільки усіх спеціальних знань та вмінь, скільки більш складних форм розумової аналітико-синтетичної діяльності, вищого рівня розвитку емоційно-вольових якостей, самостійності, працездатності, організованості своїх дій, ніж це було кілька років тому (О.Запорожець, Л.Венгер, В.Давидов, В.Мухіна).

Під психологічною готовністю до оволодіння навчальною діяльністю ми розуміємо досягнення певного достатнього рівня психічного розвитку і сформованості психічних процесів.

Підкреслимо ті головні психологічні утворення дитини, які, на наш погляд, сприятимуть формуванню структурних компонентів психологічної готовності до оволодіння навчальною діяльністю. По-перше, це є сформованість насамперед наочно-образного, образно-схематичного та зачатків логічного мислення, достатній рівень розвитку творчої уяви, довільної уваги, образної та смислової пам’яті; по-друге, особистісні якості, часткова сформованість внутрішньої позиції школяра, сприйняття нових цінностей і норм, пов’язаних зі шкільним навчанням, можливість організації своєї діяльності відповідно до вказівок учителя, вміння самоконтролю і саморегуляції. Готовність до навчальної діяльності також передбачає оволодіння дитиною певними знаннями та загальними уявленнями про навколишній світ.

Новий вид діяльності, у даному випадку — навчальна, не надбудовується механічно на попередню — ігрову, оскільки наявність психологічних передумов, що зароджуються у грі, ще не визначає психологічної готовності до оволодіння навчальною діяльністю, вона з’являється як наслідок цілеспрямованого формування. Діяльність старшого дошкільника має бути організована таким чином, щоб у ній дійсно виникали та розвивалися ті психічні функції, які необхідні для навчальної діяльності, щоб ця діяльність була логічним переходом від гри до навчання. Віковий період від 6 до 7 років, за В.Мухіною, характеризується сензитивністю до впливу з боку дорослого, до засвоєння норм і правил поведінки, до оволодіння способами систематичного навчання. Я.Коломинський наголошує, що дитина старшого дошкільного віку в цей період схильна до того, що визначається терміном «навчальність».

Спеціально організована діяльність старшого дошкільника, мета якої — формування психологічної готовності до оволодіння навчальною діяльністю, повинна базуватися на провідній діяльності цього віку — грі. І вже до неї варто послідовно додавати основні елементи навчальної діяльності. Нова діяльність не виникає одразу в усій своїй структурній цілісності, а складається поступово. При цьому одні компоненти з’являються раніше, інші — пізніше. Окремі компоненти навчальної діяльності включаються в ігрову та утворюють у своїй єдності якісно своєрідне ціле, комбіновану форму — навчально-ігрову діяльність.

В експериментальних дослідженнях С.Якобсона і Т. Доронової зазначено, що навчально-ігрова діяльність, підпорядкована певним принципам послідовного підключення компонентів навчальної діяльності до ігрової, є більш ефективною, ніж ті форми організації ігрових способів, які традиційно використовуються в дошкільній педагогіці. Спочатку у гру вводять навчальне завдання, підпорядковуючи його ігровому; ігрова діяльність при цьому зберігає свою структуру, а новий компонент — навчальне завдання — ніби надбудовується. На другому етапі спосіб розв’язання завдання і продукт замінюються відповідними компонентами навчальної діяльності. На третьому — мотивація навчальної діяльності включається як підпорядкована мотивації ігрової діяльності на підставі співпідпорядкування мотивів.

Аналіз результатів експериментальних досліджень у літературі та в нашому практичному досвіді дозволяє припустити, що подібна форма навчання на підставі навчально-ігрових ситуацій або навчальних середовищ виступає головною психологічною умовою підвищення ефективності оволодіння навчальною діяльністю. .

Олена ГРЕДИНАРОВА, науковий кореспондент Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, психолог, м.Запоріжжя

Источник: «Шестирічки в школі», Київ, 2004.

1 КОММЕНТАРИЙ

  1. Гра для дитини, це дуже доре. коли в неї не має інших турбот. А коли приходить у школу, то навіть не вміє сидіти. А що тоді робити вчителю, який повинен його всього навчити

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here

Рецепты

Пряничный домик

Если в доме есть малыши, то, безусловно, пряничный домик станет настоящим украшением праздничного стола, и море детского восторга вам будет обеспечено. А если детка уже достаточно большая, чтобы помогать, то и сам процесс готовки доставит вам и ребенку много радости.

Торт «Ангелинка»

Предлагаем Вам рецепт простого, но очень вкусного тортика «Ангелинка», начинку к которому, так же как и украшение, легко придумать самому.

Как правильно приготовить перловку

Всем известная перловая каша, принадлежит к тому виду круп, которые любят далеко не все. Мало кто знает, что это любимая каша Петра I, а мы ее встречаем в супах среди картошки, лука и моркови.

Партнеры

Стоматология JazzDent - Позняки, Осокорки
Vse.ua - сравнение цен на товары для детей и мам в Украине
aquamarket.ua Доставка воды – Онлайн супермаркет
«Профи Тойс» - интернет магазин детских игрушек из Европы."
https://dentectum.com.ua - стоматология в Киеве

Звездные родители

Голливудские актеры: отцовство как лучшая роль

Красивый мужчина в современном мире – это образ одинокого метросэксуала, который настолько поглощен заботой о семье, что ему абсолютно не до семьи и уж...

Звездные дети

В наше время стало очень популярным называть детей редкими, старинными и необычными именами. Что только не придумают родители для того что бы подчеркнуть индивидуальность своего ребенка.

Ведущий «Инспектор. Города» Владимир Остапчук во второй раз стал отцом

Новостью о том, что Владимир Отсапчук стал отцом во второй раз, телеведущий поделился сам, в своем Инстаграм-аккаунте. По словам новоиспечённого дважды папы – он присутствовал на родах и сам перерезал пуповину.

Кира Найтли о материнстве и правдивом образе матери

Знаменитая актриса, которая уже не раз пыталась снять с образа материнства розовый шлейф, продолжает выступать за право уважения каждой матери. Кира Найтли убеждена, что наша нация приуменьшает заслуги тех женщин, которые обрели статус мамы.

Грудное вскармливание Рейчел Макадамс

Знаменитая голливудская актриса, Рейчел Макадамс, которая весной родила первенца, опубликовала снимок где она запечатлена с молокоотсосами на груди.

Похожие статьи