Нам, з висоти віку, здається, що кризи — доля дорослих. Ні в якому разі. Дітки теж періодично до них схильні, причому не тільки в пубертатний період. Коли закінчується декрет, мама виходить на роботу, а малюк йде в дитячий сад, починається «дитячий криза». Батьки, зазвичай, в розгубленості — була дитина спокійний, веселий, і раптом перетворився в некеровану маленьку істоту. Почалася криза 3 років, і як поводитися батькам — незрозуміло.
Наберіться терпіння
Коли починається криза дитини трьох років, поради батькам однозначні — терпіть. Спробуйте не зриватись, проявіть витримку. А ще — запасіться «пофігізмом». Здивовані? Даремно. Саме пофігізм допоможе гідно витримати період кризи у рідного чада. Мова не йде про повну зневагу настроям і емоційному стані малюка. Просто не піддавайтеся на провокації типу «мені погано, в садок не піду», «не одягну кофту, хочу плаття» і всі інші. Насправді криза 3 років у дитини, як підказує психологія, буквально «вимагає» від малюка наполягати на своїй думці.
Доводи розуму тут не допоможуть. Головні симптоми кризи трьох років — норовистість, упертість, адже дитина стає в якійсь мірі дорослою і бажає проявити свою незалежність. Малюк не усвідомлює, що його можливості сильно обмежені, і вважає батьків злими. Звідси — «помста» сльозами, істериками, непорядними вчинками.
Для батьків криза 3 років — період вкрай негативний, і більш за все страждають мами. Чому? Вони найближче до дитини, тому сприймаються ним як «вселенське зло» — в дитячому розумінні — яке не бажає прислухатися до їхньої думки. Йому здається, що раз він вміє самостійно одягатися і чистити банани, він може і все інше.
Але дійсність розбиває дитячі ілюзії, доводитися просити маму допомогти, вона щось забороняє — і готовий привід для невдоволення, а то і злоби. Якось тата, бабусі і дідусі менше викликають невдоволення.
Ще гірше може проявлятися криза трьох років у дитини, в якої є братик або сестричка. Старший або молодший — без різниці:
Маленький — чому всі над ним трясуться, а мене закинули?
Старший — чому він може піти сам у двір або нарізати ковбасу, а мені не можна?
З психології в кризі 3 років дитина все бачить у відображенні, якщо не в кривому дзеркалі. Звідси — агресія без причин і невдоволення всіма
Період кризи 3 років — дії батьків
Вимоги до дівчаток бути хорошими господинями в 3 рочки не пред’явили. Будь-який досвід — хоч кулінарний, хоч по частині ведення домашнього господарства прийде з роками в самому процесі. А ось хлопчиків треба виховувати відразу. Інакше замість чоловіка виросте «мамин синочок» або того гірше — підкаблучник, який не має своєї думки.
Криза трьох років: як поводитися батькам з сином — заздалегідь визначте, як виховати із сина справжнього чоловіка. Починайте краще відразу, особливо в 3 рочки, коли малюк демонструє впертість або маніпулює батьками за допомогою істерик.
Зате у маленьких принцес всю негативну енергію можна направити в творче русло. Не карайте дівчинку, а навпаки, трошки їй «потурайте». Починаються капризи з приводу одягу — віддайте «на відкуп» доньці старі наряди і дозвольте створити з них модну колекцію. Не бажає заплітати коси — купіть ляльку з довгим волоссям і перукарський набір, нехай вигадує зачіски. Заодно родичів підключіть.
Щодо кризи 3 років у дитини психологія радить не пускати справу на самоплив, а всім сімейством відволікати чадо від негативних емоцій. Не бійтеся довіряти дівчаткам — та й хлопчикам — олівці, фарби, пластилін та інше. Нехай краще дитина долучається до мистецтва, ніж сидить в куточку і плекає свої примхи.
Як визначити початок кризи
Воно може бути не яскраво вираженим — так, дрібне невдоволення, каприз перед сном, або небажання йти з бабусею в магазин. Або ж симптоми кризи 3 років можуть навпаки — бути «вибуховими». Малюк б’ється в істериках, жбурляє речі, спеціально надягає одяг і взуття неправильно, вивалює на батьків весь лексикон поганих слів, який почув і запам’ятав.
Як же поводитися батькам? Максимально коректно і спокійно. Хоч літрами валер’янку пийте, але не давайте малюкові приводу підозрювати вас у поганому ставленні. Для батьків криза 3 років — ще більше випробування, ніж для малюка, його слід витримати з гідністю.
Будьте пильні, помічайте найменші зміни в поведінці і розмові, у відносинах з рідними та іншими дітьми. Навіть «хороші» зміни з точки зору дорослих можуть бути провісниками прийдешніх неприємностей.
Які? Наприклад, ваше чадо стало тихонею, хоча до того носилося як очманіле і змітало все, до чого могло дотягнутися. Або стало сидіти над книжкою і дивитися на неї, не перегортаючи сторінки. Або малює незрозуміло що. Коли малюк бездумно водить по папері олівцем або безупинно мне пластилін, це може говорити про порушення в психологічному сприйнятті.
Можливо, дитина зациклилась на якомусь образі. Помічайте всі симптоми кризи 3 років, навіть ті, на які в звичайному житті ви не звертаєте уваги. Це допоможе істотно зменшити його тимчасову тривалість і вийти з мінімальними втратами.
