Що робити якщо дитина не хоче лягати спати одна?

0
9

Що робити, якщо ваша втома досягла межі? Що, якщо у вас більше немає сил вставати ночами? Як бути, якщо ви ввечері більше не можете носити на руках неймовірно втомлене, але не бажає вкладатися в ліжечко дитя?

У цьому випадку ви можете як останній вихід випробувати метод американського професора Річарда Фербера. Будучи лікарем дитячої клініки міста Бостона, Річард Фербер заснував там спеціальний центр з вивчення дитячого сну. Фербер пропонує послідовно укладати дитину в ліжечко одного, залишаючись при цьому поблизу (наприклад, у сусідній кімнаті), і, якщо малюк плаче, повертатися до нього через певні невеликі проміжки часу, втішаючи його, але не виймаючи з ліжечка. Так крихітка дуже швидко зрозуміє, що криком йому бажаного не досягти, і навчиться засинати самостійно.

Тільки не слухайте знайомих, що рекомендують залишити кричущого дитини одну, поки вона не засне.

Заснути-то вона засне — що ж їй ще залишиться зробити, якщо довгі відчайдушні заклики на допомогу залишаться без відповіді! (В пору, коли наші бабусі і дідусі були молодими, дітей зазвичай так і вкладали, і вони прекрасно спали всю ніч.) Але що відбувається в маленькій істоті, на крик якого ніхто не відгукується? Як почуває себе такий малюк і які висновки він зробить для себе на майбутнє? Він відчуває себе самотнім, усіма забутим і нікому не потрібним. Він змириться з цим і засне, але страх самотності і невпевненість в собі залишаться, швидше за все, на все життя. А якщо ви не витримаєте і після довгого крику все ж виймете крихітку з ліжечка, він засвоїть і ще одну істину: «Якщо достатньо довго кричати, то в підсумку доб’єшся свого». Цю істину малюк спробує застосувати і наступного разу.

Тому для успішного застосування методу Фербера дуже важливо не залишати дитини, що плаче на довгий час. Повертаючись в дитячу через короткі проміжки часу і з любов’ю втішаючи малюка, ви покажете йому, що ви поруч і любите його, просто настав час сну, і він повинен заснути один.

Повторю, що ідеальний варіант — це, звичайно, укладати дитину спати без сліз. Метод Фербера рекомендується тільки в тому випадку, якщо вам це з якоїсь причини не вдається і якщо у вас дійсно немає більше сил. Адже ви знаєте, що стан батьків, особливо матері, миттєво передається маляті. Так що ж краще — день з дня носити його на руках, падаючи від утоми, чи витримати дитячий плач кілька днів, щоб потім, щодня відпочиваючи і висипаючись, з радістю присвячувати себе дитині? Вирішувати вам.

Для успіху у використанні методу Фербера дуже важливі такі передумови.

До моменту, коли ви почнете застосування методу, дитина повинна бути старше 6 місяців і здорова.

У найближчі тижні не повинно плануватися поїздок, візитів з ночівлею або інших різких змін в житті малюка. Поки нова звичка не стала постійною, дитина повинна спати вдома в своєму ліжечку. Зміна навколишніх умов під час застосування методу може перешкодити успіху.

А ось зміна місця сну (наприклад, із спальні батьків у дитячу кімнату) безпосередньо перед тим, як ви почнете слідувати методу, навпаки, може допомогти малятку в придбанні нової звички.

Малюк повинен бути привчений до певного режиму і засинати в один і той же час. У момент, коли ви укладаєте дитину в ліжечко, він обов’язково повинен бути втомленим, його «внутрішній годинник» повиннен вже переключитися на сон.

Ви повинні бути впевнені в своїх діях і готові довести почате до кінця.

Важливою передумовою для застосування цього методу є одноголосне рішення обох батьків. Адже якщо мама укладає крихітку в ліжечко, а тато через 2 хвилини виймає з неї (або навпаки), то успіху, як ви розумієте, не буде.

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here