Кесарів розтин: як позначиться операція на психіці й особистості дитини

0
195
picture of happy mother with baby over white

Мами «кесарят» часто відчувають почуття провини за те, що не змогли дати своїй дитині досвіду природних пологів, це навіть призводить до відчуття своєї материнської «неспроможності». На боротьбу з цими почуттями у жінки йде багато душевних сил і часу.

Тому, якщо вам тільки належить кесарів розтин, користуйтеся принципом «Хто попереджений, той озброєний» і намагайтеся не давати волю своєму почуттю провини. Звідки ж береться цей негатив? Зараз багато пишуть і говорять про «перинатальні матриці». Це поняття ввів  чеський лікар-психіатр Станіслав Гроф. За його концепції, існують 4 матриці, що визначають все подальше життя людини.

Перша матриця закладається у внутрішньоутробному періоді. І якщо зачаття було пристрасним і «по любові», а вагітність була бажаною, то дитина отримує хороший заряд для виходу в світ.

Друга матриця визначається моментом, коли починаються перейми, але шийка матки ще не розкрита. Для дитини цей період важкий, адже «рай» вже закінчився, а виходу поки немає.

Третя матриця закладається, коли шийка матки розкривається і малюк рухається по родових шляхах. Це шлях боротьби, подолання першої перешкоди в житті. На другому і третьому етапах малюк відчуває сильне почуття страху, тривоги.

Четверта матриця — це момент народження. Дитина виходить з випробування переможцем!

А як же «кесарята»? У разі кесаревого розтину другий і третій періоди виключені. Грофф і його послідовники вважають, що це збіднює життя людини, народженої шляхом кесаревого розтину, адже вона не отримує необхідного досвіду боротьби і перемоги.

Однак якщо в пологах щось піде не так і другий і третій періоди затягнуться, то дитина постраждає більше, ніж в разі кесаревого розтину. Тільки «хороші» природні пологи несуть користь малюкові.

Не варто також абсолютизувати модну теорію Гроффа. Є не менше шановні психоаналітики, які не вважають момент народження основоположним для всього життя людини. Наприклад, Ерік Берн, автор книг «Ігри, в які грають люди» і «Люди, які грають в ігри», найбільш важливими віхами, що визначають подальше життя дитини, вважає момент зачаття, вагітність і подальше ставлення батьків до малюка.

Читайте также:

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here