Мами «кесарят» часто відчувають почуття провини за те, що не змогли дати своїй дитині досвіду природних пологів, це навіть призводить до відчуття своєї материнської «неспроможності». На боротьбу з цими почуттями у жінки йде багато душевних сил і часу.
Тому, якщо вам тільки належить кесарів розтин, користуйтеся принципом «Хто попереджений, той озброєний» і намагайтеся не давати волю своєму почуттю провини. Звідки ж береться цей негатив? Зараз багато пишуть і говорять про «перинатальні матриці». Це поняття ввів чеський лікар-психіатр Станіслав Гроф. За його концепції, існують 4 матриці, що визначають все подальше життя людини.
Перша матриця закладається у внутрішньоутробному періоді. І якщо зачаття було пристрасним і «по любові», а вагітність була бажаною, то дитина отримує хороший заряд для виходу в світ.
Друга матриця визначається моментом, коли починаються перейми, але шийка матки ще не розкрита. Для дитини цей період важкий, адже «рай» вже закінчився, а виходу поки немає.
Третя матриця закладається, коли шийка матки розкривається і малюк рухається по родових шляхах. Це шлях боротьби, подолання першої перешкоди в житті. На другому і третьому етапах малюк відчуває сильне почуття страху, тривоги.
Четверта матриця — це момент народження. Дитина виходить з випробування переможцем!
А як же «кесарята»? У разі кесаревого розтину другий і третій періоди виключені. Грофф і його послідовники вважають, що це збіднює життя людини, народженої шляхом кесаревого розтину, адже вона не отримує необхідного досвіду боротьби і перемоги.
Однак якщо в пологах щось піде не так і другий і третій періоди затягнуться, то дитина постраждає більше, ніж в разі кесаревого розтину. Тільки «хороші» природні пологи несуть користь малюкові.
Не варто також абсолютизувати модну теорію Гроффа. Є не менше шановні психоаналітики, які не вважають момент народження основоположним для всього життя людини. Наприклад, Ерік Берн, автор книг «Ігри, в які грають люди» і «Люди, які грають в ігри», найбільш важливими віхами, що визначають подальше життя дитини, вважає момент зачаття, вагітність і подальше ставлення батьків до малюка.
