Символ матері

Матір з давніх давен вважалася в українців символом життя, святості, тепла і всеперемагаючої любові.    У всі часи слов’яни найбільше шанували матір. Навіть у пантеоні богів одне з головних місць займають образи-тотеми Землі-матері, Матері-вогню. До нас дійшли імена найвеличніших богинь – Слава, Берегиня, Лада, Оранта, Богоматір, які вважалися заступницями, добрими порадницями жінок. Мабуть найщасливіше і, водночас, найстражденніше на землі – серце матері. Мати виношує під серцем дитину, виховує її, зігріває теплом і ласкою. Пізніше – благословляє на самостійне життя, освячує на весілля, виховує онуків. У всі часи мамині руки, не знаючи відпочинку, знаходили роботу: тягли з криниці воду, розпалювали вогонь, варили їжу, прасували, сіяли і жали, ткали і шили… богиня роду, перша й наймудріша вихователька – Мати. Ось чому в українському фольклорі найулюбленішим є образ матері: понад двісті прислів’їв, а скільки захоплюючих легенд, пісень та переказів! Народна мудрість твердила: рідну матір ніким не можна замінити («Одна мати вірна порада», «Нема того краму, щоб купити маму»).У народній педагогіці не раз наголошувалось: любов матері до дитини – найсильніша і найдорожча у світі («На сонці тепло, а біля матері добре», «У дитини заболить пальчик, а в матері – серце»).І навіть караючи, мама залишається доброю і близькою («Рідна мати високо замахує, а помалу б’є », «Мати одною рукою б’є, а другою гладить»).Народ завжди високо оцінював материнську турботу про своїх дітей і гнівно засуджував тих, хто кидав «рідну кровиночку» («Мати сама не з’їсть, а дітей нагодує», «Як ластівка з ластів’ятком, так матінка з дитятком», «Дитина хоч кривенька, та матері миленька», «Погана та мати, що не хоче дітей мати»).В Україні з недавніх пір щорічно стали відзначати День Матері, під час якого вшановують всіх жінок, які мають щастя носити горде звання Матері. Отож, не забудьте привітати своїх матусь у цей день і подарувати їм частинку свого тепла.