Якщо малюк звик з народження засипати близько мами, то привчити його спати одного досить складно.
Процес відселення дитини у власне ліжечко, як правило, займає чимало часу, сил і терпіння батьків.
Та й у самого малюка зміна місця засипання може викликати додатковий стрес.
p>Щоб уникнути бурхливої реакції дитини на відселення, привчати його до переїзду варто поступово. І почати можна з розповіді малечі декількох казкових історій про те, як здорово спати у власному ліжечку, які чарівні та цікаві сни в ній будуть снитися. Варто спробувати зацікавити малюка і самим ліжечком. Для цього можна застелити його красивою дитячою білизною, прикрасити іграшками-підвісками і приготувати нову піжаму.
Можна розповісти історію про те, що ліжечку самотньо одному. Воно цілий день чекає моменту, коли хто-небудь ляже до нього спати. Потім запропонувати малюкові пожаліти ліжечко, щоб воно не нудьгувало, і покласти в нього свою іграшку. Спробуйте вигадати цілий ритуал засипання іграшки. Нехай дитина вкладе її на подушку, накриє ковдрою і полежить з нею, як робить це мама. А мама в цей час читає своєму малюкові і його іграшці цікаву казку або розповість незвичайну історію. Якщо іграшка ще не спить, а казка вже закінчилася, можна включити нічник і попросити дитину полежати з іграшкою, і почекати, поки мама закінчить свої справи.
Залишаючи дитячу кімнату, не треба гасити світло. Повної темряви дитина може злякатися. Найкраще включити нічник. Він в дитячій кімнаті має бути обов’язково. М’який затишне світло нічника подарує відчуття безпеки дитині. Крім цього, в дитячу можна придбати нічник з додатковими функціями. Так, наприклад, музичний нічник виконає колискову. А дитячі нічники-проектори, включаючись, відображають на стелі динамічні цікаві картинки з мультфільмів, казок чи просто зоряне небо. Тиха музика чи рухливі картинки допоможуть зацікавити і утримати дитину в своєму ліжечку. Причому нічник включається батьками тільки тоді, коли в ліжечку лежить дитина.
Може статися так, що укладаючи спати іграшку, дитина засне і сама. Якщо малюк все-таки дочекався маму, треба обов’язково похвалити його за сміливість і перший час не наполягати на самостійному сні в ліжечку. Головне на цьому етапі сформувати позитивне ставлення дитини до нового спального місця і виробити звичку в ньому перебувати.
Часто буває, що крихітка засинає у власному ліжечку, але приходить по ночах досипати до батьків. Йому може приснитися страшний сон або ж він просто скучив за мамою. Щоб дитина змогла самостійно покинути ліжечко, можна вийняти кілька перемичок з її бічної стінки або ж знизити бортик. Це дозволить малюкові бути спокійним і впевненим, що він у будь-який момент зможе вибратися з ліжечка, а не сидіти в страху, чекаючи, поки хто-небудь з батьків за ним прийде.
Можна в дитячу кімнату придбати нічник з датчиком руху. Такий світильник реагує на рухи малюка і автоматично включає слабке світло. Прокидаючись в освітленій кімнаті, дитина буде відчувати себе більш спокійно і зможе переконатися, що спати без батьків зовсім не страшно.
Вважається, що дитяче відчуття безпеки при засипанні згодом позначається на формуванні довіри до навколишнього світу. Тому завдання батьків привчити дитину засинати одного, як можна безболісніше для психіки самого малюка.
