По-перше, у вас завжди під боком джерело відволікання.Дітей цікавить все, що завгодно пов’язане з тваринами. Тому, як тільки примха прийшла до малюка в гості, хапайте своїх кішок, собак, папуг, хом’ячків, рибок хапати не треба і акваріум теж, і починаєте чувати, лещати, гладити живність, грати з ними. Або просто розмовляйте з пухнастим другом: “Ой, а куди це наша киса сховалась?” – Працює на ура! Особливо якщо хвилин 5 можна присвятити пошукам і виколупування нещасної киси з під дивана. Діти дуже легко перемикаються з одного на інше, а якщо вже мама чимось зайнялася цікавим, ну як же не виявити цікавість?!По-друге, не випадково вигадали контактні зоопарки. Тварини дають приголомшливу енергетику та поштовх до розвитку! Тому наявність домашньої тварини, на мій погляд, тільки плюс!По-третє, коли дитина підросте (років з 5ти), навчіть її дбати про братів наших менших. Залучайте до годівлі, миття, прибирання лотка, вигулу на вулиці. Собака з гарним дресируванням ще й захистить вашу дитину. Чудовий бонус, на мій погляд.Пам’ятайте, що тварини дуже розумні. Вони спеціально ніколи не зашкодять дитині. Це у генетиці прописано. Якщо тільки не йдеться про самозахист. Але тут важливо, як ви дорослі, навчили малюка поводитися з вихованцем.У мене в дитинстві була неймовірна кількість домашніх вихованців. І кішки (регулярно), і собаки (на час відсутності господарів), і хом’ячки, і папуги, і щури. За що дуже вдячна батькам! Звичайно, іноді я забувала помити клітину… Але мама м’яко повертала мене до реальності, вказуючи на запашок у дитячій