Емоційний інтелект дитини – це важлива складова її успішності. Якщо дитина навчиться розпізнавати та адекватно називати свої почуття, вона зможе в повній мірі реалізувати свій інтелектуальний потенціал, налагодити дружні стосунки з іншими дітьми.
Емоції – ключ в щасливе й успішне життя дитини. Як показує досвід, дуже розумні, але емоційно нестабільні діти, не досягають справді чудових результатів або це дається їм важче.
На що слід звернути увагу в емоційних проявах дитини:
- дитина важко сприймає правила та інструкції,
- часто не чує, що ми говоримо,
- не займається довго одним видом діяльності,
- легко відступає, коли виникають проблеми,
- багато конфліктує і часто через дрібниці,
- важко сприймає критику,
- любить насміхатись з інших дітей.
Для перебування в дитячому садку емоціональна стабільність дитини набагато важливіша за 10 вивчених віршів чи вміння рахувати до 1000.
Необхідно з самого раннього дитинства привчати дитину розрізняти та правильно називати свої емоції, адекватно їх проявляти, проживати, не ігнорувати і не маскувати. Також розуміти і приймати емоції інших дітей. Це допоможе дитині бути спокійнішою, швидше і легше навчатись, отримувати задоволення від спілкування й спільних ігор з дітьми.
Як досягти емоціональної стабільності?
Дитина виражає свої емоції настільки, наскільки відчуває любов та підтримку від близьких людей. Батькам необхідно навчитись приймати ВСІ емоції дитини і позитивні і негативні.
Щоб зрозуміти свою дитину, варто частіше звертати увагу не тільки на її поведінку, а саме на почуття дитини. Почуття – вся сутність дитини. І як часто ви відчуваєте почуття безсилля чи злості, коли дитина проявляє негативні емоції. А потрібно просто вчасно запитати себе: «Що зараз відчуває моя дитина? Чому саме так себе поводить?» Як правило за агресією стоїть безсилля і невпевненість. Дитина, яка не вміє озвучити свої почуття відчуває безсилля, яке з часом переходить у злість. Просто визнайте, що безсилля й невпевненість вашої дитини не заслуговують на покарання чи критику.
Допоможіть дитині розпізнати і виразити свої емоції. Важливо, щоб дитина знала, які взагалі емоції існують. Вчилась їх розуміти і правильно називати. Вміла виражати свої емоції і потреби.
Частіше розмовляйте з дитиною про те, що відчуваєте ви самі у зв’язку з певними подіями. Як ви відчуваєте себе, коли йдете на роботу, запізнюєтесь, обідаєте з сім’єю, читаєте улюблену книгу, коли втомлюєтесь чи коли печете улюблений пиріг. Називайте частіше словами весь спектр емоцій, які відчуваєте.
Частіше запитуйте в дитини, що вона відчуває, коли займається різними справами чи коли щось трапляється.
Коли щось читаєте або розповідайте, запитуйте в дитини, що відчувають головні герої. А що відчувала б вона в цій ситуації.