Понад 6 млн молодих людей страждають на якісь психічні розлади, що значно підривають їхню здатність взаємодіяти з іншими людьми – вдома, у школі або в колективі. Глибока депресія – це одне з психічних, емоційних і поведінкових розладів, що у дитинстві чи підлітковому віці. Депресія в дітей віком може призвести до поганої успішності у шкільництві, вживанню спиртних напоїв чи наркотиків, і навіть довести до самогубства. Позитивний момент полягає в тому, що депресія – це захворювання, що має певні симптоми і піддається лікуванню дієвими медичними засобами, і як у багатьох інших захворювань раннє виявлення та лікування збільшує шанси на успішне одужання.
Корисно знати
- Щонайменше, у 1 дитини з 33-х може бути депресія.
- Якщо молодий чоловік був у глибокій депресії, протягом наступних 5 років він наражається на ризик знову впасти в цей стан.
- Висока ймовірність впасти в депресію існує у дітей, які перебувають під психологічним тиском, пережили смерть близьких, які страждають на розлад уваги, тих, хто погано вчиться і порушує норми поведінки.
- Серед підлітків депресія більше поширена, ніж серед дорослих людей, від неї може страждати кожна 8-а дитина.
- Дві третини дітей із психічними розладами не отримують необхідної допомоги.
Вчимося розпізнавати ознаки депресії
Ознаки дитячої та підліткової депресії різні за ступенем тяжкості та тривалості та можуть сильно відрізнятися від ознак, властивих дорослим. Молоді люди з депресією можуть відчувати складності, справляючись з повсякденними справами та обов’язками, труднощі у спілкуванні з іншими, а також мати низьку самооцінку. Дитячі та підліткові психіатри радять батькам та іншим близьким для підлітка дорослим звертати увагу на такі ознаки:
- прогули школи або погана успішність;
- зміна у звичках у їжі та сні;
- відгородження від друзів та колись улюблених занять;
- постійний сум і песимізм;
- проблеми у відносинах зі старшими;
- неуважність та забудькуватість;
- низька самооцінка, невпевненість у собі та почуття провини;
- неадекватна реакція на критику;
- часті скарги на здоров’я, такі як головний та зубний біль;
- агресія і роздратування;
- нестача ентузіазму, млявість;
- зловживання наркотиками та/або спиртним.
Думки про смерть чи самогубство
Існує певна ймовірність спроб самогубства у молодих людей, у яких на тлі депресії розвинулися такі додаткові симптоми, як безсоння, панічні напади та галюцинації. Дитячі та підліткові психіатри рекомендують у разі прояву одного та більше подібних симптомів звертатися за кваліфікованою допомогою.
Зв’язки між депресією та самогубством
- Самогубство є третьою причиною смерті у молодих людей віком від 15 до 24 років, і 6-ою у дітей від 5 до 14 років.
- Імовірність самогубства серед людей, що впали в депресію приблизно в 30 разів вище, ніж у звичайних людей.
- Самогубство особливо ймовірне, якщо в людини, хворої на депресію, раптом починається душевний підйом (після прийняття рішення покінчити з життям він може почуватися менш напруженим).
- Підлітки, до всього іншого вживають спиртне, схильні до більшої небезпеки скоєння самогубства.
Що можуть зробити батьки (дорослі)?
Якщо батьки (дорослі) зіткнулися з тим, що підліток переживає депресію, їм слід:
- Стежити за його поведінкою та звертати увагу на те, як довго триває депресія, як часто і наскільки серйозно вона себе виявляє.
- Відвідати спеціаліста з психічного здоров’я або дитячого лікаря для огляду та встановлення діагнозу.
- Пошукати точні відомості у бібліотеках та інших джерелах.
- Задавати питання про лікування та послуги.
- Поговорити із іншими сім’ями.
- Знайти організації, які працюють із сім’ями, в яких підліток страждає на депресію.
У випадку, якщо вас не влаштовує медична допомога, обговоріть це питання з тим, хто її надає, дізнайтеся більше інформації, пошукайте допомоги в інших лікарів.
Допомогти завжди можливо
Для дітей, які страждають на депресію, важливе значення має рання діагностика та лікування. Дітей, у яких виявляються симптоми депресії, слід показати дитячому та підлітковому психіатру, для своєчасної постановки діагнозу та призначення лікування. При постановці діагнозу можуть використовуватись психологічні тести, лабораторні дослідження та консультації з іншими фахівцями. Всебічне лікування може включати лікувальну психотерапію, моніторинг, постійне оцінювання стану та, у деяких випадках, психіатричне лікування. Краще, щоб план лікування розроблявся разом із членами сім’ї, і якщо це неможливо, то дитина чи підліток має бути задіяний під час прийняття рішень.
Статтю підготовлено Національною асоціацією з психічного здоров’я Канади
Переклад: Тетяна Олександрівська,
Центр “Абетка для батьків”