Слова, фрази, які звичні для багатьох дорослих, незвичайно і дуже просто закріплюються в підсвідомості дитини.
Немає нічого дивного в тому, що діти, які їх часто чують, стають потайливими, відчуженими, недовірливими і невпевненими в собі особистостями.
- «Я дуже зайнятий!»
- «Ти тільки дивися, що ти накоїв!»
- «Скільки разів тебе повторять!»
- «Тупиця, безглуздя!»
- «Вічно ти кудись лізеш»
- «Знову весь вивозився! Грязнуля!»
- «Це треба робити не так…»
- «Краще взагалі не берись за це…»
- «Іди до своєї кімнати»
- «Іди від мене»
- «Ні! Я більше не можу!»
- «Ти зведеш мене з розуму»
Почуття провини і сорому, які при цьому відчуватиме дитина, жодною мірою не допоможуть їй стати більш поважною, кмітливою або акуратною. У цьому йому можуть допомогти лише слова, що «підтримують».