Секрети вашого спілкування з дітьми:
- заохочуйте дітей приймати участь в сімейних обговореннях (наприклад, що подивитись по телевізору, що приготувати чи як відпочити на вихідних);
- просіть дітей відповідати розгорнуто на ваші запитання, наводити аргументи, чому саме так, а не інакше;
- пам’ятайте, що кожна відповідь дитини – це ваша можливість задати ще одне питання і продовжити спілкування.
Розмовляйте з дитиною з повагою, дайте їй достатньо часу на розповідь, не підганяйте і не перебивайте. Уважно слухайте, ставте питання, уточнюйте цікаві деталі під час розповіді. Висловлюйте свою думку про те, що ви почули, АЛЕ не критикуйте і не насміхайтеся зі слів дитини. Поважайте право дитини на мовчання, вона не завжди готова до спілкування.
Важливі фрази в розмові:
- вибач, що перебиваю тебе;
- ти хочеш мені розказати про цю подію детально?
- ти дуже цікаво розказував (розказувала);
- мені сподобалось, що ти мене дуже уважно слухав (слухала);
- повтори, будь ласка ще раз, я не зовсім зрозуміла (не почула);
- мене цікавить твоя думка про…
- якщо ти зараз не хочеш про це розмовляти – нічого страшного, ми можемо повернутись до розмови пізніше.
Варто пам’ятати, що спілкування – це процес і говоріння і слухання. І тут важливо паралельно розвивати й одне й інше.
Вміння слухати потрібно не менше, ніж вміння говорити. СЛУХАТИ людину не завжди означає ЧУТИ її.
Для результативного слухання дитині потрібна:
- концентрація уваги на бесіді;
- розуміння того, що їй сказали;
- реакція на почуте, коли дитина словесно чи певною поведінкою реагує на розмову.
Концентрації уваги часто не вистачає багатьом сучасним дітям. Гіперактивність дитини, швидкі кліпові зображення в телевізорі, швидкий ритм життя часто не дають можливості дітям розвивати довготривалу увагу.
Як можна допомогти з цим дитині?
- Заохочуйте дитину до читання (варто вибирати книги разом з дитиною, не наполягайте на своєму виборі).
- Давайте працювати з сипучими і пластичними матеріалами (кінетичний пісок, пластилін, глина, мука, крупа).
- Ігри на збирання будь-яких конструкторів (лего, дерев’яні брусочки, магнітний конструктор).
- Ігри, які потребують концентрації уваги певний час (потрапляти влучно в мішень, бадмінтон, настільні ігри для всієї родини).
Необхідний мінімум для дитини 5-6 років.
- Знати своє ім’я і прізвище, адресу проживання і номер телефона мами чи тата напам’ять. Імена братиків і сестричок, вік свій і вік своїх рідних. Знати назви частин тіла, днів тижня, пір року.
- Вміти слухати уважно розмову понад 3 хвилин і слухати, коли читають більш як 5 хвилин. Не перебивати співрозмовника. Вміти виконувати не складні послідовні прохання (наприклад, віднеси на місце іграшку і виключи світло в кімнаті, будь ласка). Розрізняти поняття легкий-важкий, мало-багато, високий-низький і т.п.
- Розмовляти реченнями більше 3 слів, вміти переказувати почуте чи прочитане іншому, розмовляти по телефону, описати свою пригоду чи якусь подію, використовувати нові слова у своїх розмовах, знати дитячі пісні та віршики напам’ять, коментувати навколишній світ та ставити питання «Чому?».