Завдання батьків – не тільки виростити дитину, а й навчити її жити: правильно розбиратися в житті та у своєму власному світі. Робота займає у житті кожної людини практично найбільший відсоток часу, від неї залежить як матеріальна задоволеність, а й здоров’я, та розвитку личности. Для майбутньої професійної успішності дитини вважаєте головним допомогти їй вступити до престижного навчального закладу? Дозвольте вас переконати: починати варто з іншого – за допомогою у виборі саме його професії, з виявлення його індивідуальних нахилів, особливостей та інтересів. І це не такий простий процес, як може здатися на перший погляд.
Навіщо потрібна профдіагностика?
Профдіагностика є лише частиною загальної системи вибору професії – профорієнтації (установки вибору професії), крім неї існує ще профінформація та профконсультація. Профдіагностику все-таки можна назвати визначальною у цій системі.
Що стосується профінформації, то вона є наданням об’єктивної інформації про світ професій, вимог до них, їх актуальністю для певного регіону і для теперішнього часу. За правильної та достатньої поінформованості батьків, часткову профінформацію вони можуть взяти й у свої руки.
Профдіагностика вже спрямована на виявлення певних нахилів особистості до тієї чи іншої професійної діяльності, шляхом розроблених методик та за допомогою різного інструментарію. Профдіагностика має здійснюватися шляхом розроблених та перевірених систем діагностики.
На основі результатів профдіагностики та знання профінформації спеціаліст (наприклад, центру зайнятості) може надати дитині профконсультацію, що дозволяє зіставити індивідуальні професійні особливості дитини та об’єктивну ситуацію на ринку праці регіону (у плані актуальності професій та посад, середніх розмірів заробітної плати).
Для чого необхідні всі ці складові та профдіагностика зокрема? По-перше, щоб не допустити стихійного вибору подальшої освіти та здобуття професії (“за компанію” з найкращим другом, або за принципом “це модно”). По-друге, щоб не переплутати втілення батьківських нездійснених професійних мрій з вибором дитини, а також щоб не дозволити перенести негативне/позитивне ставлення особистості до певного фахівця на загальне ставлення до професії. І по-третє, щоб не зробити невірного вибору, виходячи з незнання своїх даних, різноманітності світу професій (а їх понад 40 000) та реальної ситуації на ринку праці (кожен регіон мають свою специфіку).
Чим може загрожувати неправильний вибір професії? Звичайно ж, втратою навіть мінімального інтересу до навчання, і, як наслідок, дарма витрачений час, гроші, нервові клітини; у кращому разі – метання з різних спеціальностей та посад.
Психологічні дослідження доводять, що невідповідність роботи власним схильностям (а це означає наявність набагато більших витрат психіки та “фізики” людини) швидше за все призведе до психосоматичних захворювань. За спостереженнями фахівців, наприклад, стихійний неправильний вибір професії “бухгалтер” більшістю (у певний час) на сьогоднішній день призвело до масових скарг цих працівників, як мінімум, на виразку шлунка, що є одним із психосоматичних захворювань, і на небажання працювати, попри гарну зарплату, колектив, керівника. Під час проведення діагностики таких людей найчастіше зустрічалися результати, які показували відсутність схильностей до цієї професії з одночасною вираженою спрямованістю в інших сферах діяльності.
З практичного боку, наприклад, вибір “модних” професій не завжди може гарантувати дитині працевлаштування в даному регіоні та матеріальне забезпечення після закінчення навчання. Мінімальна шкода неправильного вибору професії – відсутність інтересу до неї та необхідних досягнень.
Здійснення профдіагностики дитини
Професійна діагностика може проводитись у школі (або іншому навчальному закладі), де навчається ваша дитина, в обов’язковому порядку або за бажанням. Центри зайнятості надають послуги з профдіагностики, а також профорієнтації в цілому; послуги абсолютно безкоштовні. Може проводитися профдіагностика й у створених приватним чином центрах цього напряму чи окремими психологами. Вибір за вами, головне переконатись у професійному підході до даної діяльності.
На сьогоднішній момент найчастіше профдіагностика проводиться за допомогою комп’ютерних технологій, спеціально розроблених методик.
При виявленні схильності дитини до певної професійної сфери діяльності часто пропонують класифікацію професій за Клімовим О.О. (дуже зрозумілою та доступною). Виходячи з неї, весь світ професій ділиться на 5 категорій:
- тип професій “людина – природа” (вид діяльності: вивчення, дослідження, вирощування, догляд, профілактика захворювань представників флори та фауни). Приклади професій: агроном, ветеринарний лікар, селекціонер, птахівник, ботанік, лісник, зоотехнік та ін.
- тип професій “людина – техніка” (вид діяльності: збирання, ремонт, монтаж, створення, експлуатація, управління технічними пристроями). Приклади професій: монтажник, електрогазозварник, металург, шахтар, фрезерувальник, будівельник, водій, токар, електрик та ін.
- тип професій “людина – знакова система” (вид діяльності: підрахунки, обчислення, збирання, впорядкування, аналіз, збереження інформації, виконання креслень, текстових перекладів). Приклади професій: програміст, економіст, бухгалтер, оператор, топограф, математик, телеграфіст, конструктор та ін.
- тип професій “людина – художній образ” (вид діяльності: створення образів. художнє відображення дійсності, моделювання, проектування тощо). Приклади професій: артист, скульптор, художник, письменник, дизайнер, стиліст, ювелір, фотограф, перукар та ін.
тип професій “людина – людина” (вид діяльності: побутове, інформаційне, медичне, правове обслуговування, виховання, навчання, управління). Приклади професій: лікар, учитель, міліціонер, адвокат, продавець, тренер, офіціант, стюардеса, адміністратор та ін.
Існують і інші класифікації, наприклад, за опитувальником професійних схильностей Д. Голланда, де він виділяє 6 типів та 6 професійних середовищ (реалістичне, інтелектуальне, соціальне, конвенційне, підприємницьке, артистичне).
При діагностиці зазвичай використовують і методика А.Е. Голомштока (“Мапа інтересів”) виявлення професійних інтересів особистості дитини.
Поглиблений аналіз особистості дозволяє провести і методика Йовайші з метою виявлення професійних інтересів та нахилів.
Для діагностики особливостей особистості застосовують особистісний опитувальник Айзенка (визначення базових рис особистості: екстраверсія/інтроверсія та нейротизм), особистісний опитувальник Кеттелла (16-ти факторний опитувальник для оцінки індивідуально-психологічних особливостей особистості), тест К. Томаса (визначає стратегію поведінки особи у конфліктній) ситуації), тест Шмішека (на виявлення акцентуації особистості), тест-опитувач Стреляу (для визначення характеристик нервової системи, темпераменту) та ін. Використовуються тестування на визначення рівня уваги, інтелекту, обдарованості, розумового розвитку, вольових якостей, адаптаційних можливостей, ступеня готовності до ризику, впевненості в собі, аналізу лідерських якостей, менеджерських та підприємницьких здібностей та багато-багато інших.
Якою буде діагностика залежить від вас та від кваліфікації фахівців, які її проводять. Головне, не пустити все на самоплив і надати достатню та своєчасну допомогу дитині в такому важливому виборі професійної діяльності. Це дозволить через деякий час пишається вашою дитиною як професіоналом!
Наталія Мажиріна
Центр “Абетка для батьків”