Фрази, які у жодному разі, не можна говорити дітям

З гарячого, в гніві та розладі, буває, ми сильно ображаємо дітей, самі того не розуміючи. Це ущемляє розвиток повноцінної, здорової особистості. Будь усвідомленим! Стеж за тим, що говориш, адже слова несуть новій людині дуже багато значущої інформації, яку він тут же зчитує і запам’ятовує. Навіть зовсім крихітний малюк зрозуміє, що саме ти маєш на увазі – за інтонацією. Давайте розберемо ці «заборонені» фрази, які не у разі не треба говорити дитині. “Візьми, тільки заспокойся!” Зрозуміти маму, звичайно, можна. Коли дитина вже третю годину поспіль канючить “ну, мам, ну дай” – нерви здають. Але, погодившись дати малюку те, що він просить, ви даєте знати дитині: ниттям і умовляннями можна досягти всього, і мамине «ні» не варто сприймати всерйоз. Це забезпечить вам невиховане чадо, сповнене егоїзму. “У тебе нічого не вийде – дай я сама зроблю.”Психологи стверджують, що ця фраза травмує малюка і заздалегідь програмує на невдачу. Він почувається дурним і незграбним, у майбутньому боїться вже виявити ініціативу, думаючи, що мама знову кричатиме. «Не доїш кашу – залишишся дрібним і слабким.»Ніколи не використовуйте тактику залякування. Шукайте гуманніші способи нагодувати малюка, використовуючи тактику творчу, а не залякувальну. Наприклад, будеш їсти кашу – станеш розумним і сильним як тато. І не забудьте після цього дитячого подвигу (з’їденої каші) обов’язково зважити малюка і виміряти зростання – напевно, він після сніданку встиг змужніти і підтягнутися. «Ще раз таке побачу – ти в мене отримаєш!»Як показала практика, далі погроз справа не доходить. Ні мама, ні тато не здійснять покарання, а дитина буде лише налякана. Подібна фраза у дітей викликає лише образу та здивування. Не лякай свого малюка. Дитина повинна точно знати, чого варто очікувати у тому чи іншому випадку. А раптові зриви батьків ні до чого доброго не приведуть. «Я сказала, негайно перестань!»Не варто так різко говорити з малюком! Це ж ваша дитина! Якщо ви зірвалися, краще перепросити. Адже дитина ображається, почуваючи себе абсолютно безправною. Шукайте інші способи переконання і не забувайте пояснити – чому дитина має те чи інше зробити. Не намагайтеся підкорити дитину своїй волі настільки, щоб вона як слухняний солдатик беззаперечно вам підкорявся у всьому. По-перше, абсолютно слухняних дітей просто не буває. По-друге, не варто нав’язувати йому свою волю – нехай розвивається самостійною людиною, має свою точку зору та вміє відстоювати свою позицію. «Хлопчики (дівчатка) так не поводяться!»Постійно повторюючи це, батьки прищеплюють дитині певні стереотипи. У дорослому житті хлопчик, який вже виріс, сприйматиме власну емоційність як щось недостойне, а дівчинка — відчуватиме комплекси з приводу «нежіночої» професії або недостатньо прибраної квартири. «Не засмучуйся через нісенітницю.»Те, що нісенітниця для вас, для дитини – справжня трагедія. Згадайте себе у дитинстві. Відмахуючись такою фразою від дитини, ви демонструєте свою зневагу до її проблем. І в даному випадку ви ризикуєте втратити його довіру і надалі не дізнатися про інші, зовсім не дурні проблеми свого малюка. «У всіх діти як діти, а ти…»…покарання, нечупара, розтяпа і т.д. Не треба такі ярлики вішати на дітей! Це знищує самооцінку, а дитина справді починає відповідати таким словам. Ніколи не порівнюйте свою дитину ні з його братами та сестрами, ні з однолітками, ні з будь-ким іншим. У батьках дитина повинна бачити підтримку та любов, а не закиди та приниження її гідності. Таке «порівняння» аж ніяк не підштовхне дитину до взяття нових висот. «Припини вигадувати – не може бути такого!»Якщо дитина поділилася з вами своїми страхами (бабайка в шафі, тіні на стелі), то такою фразою ви не тільки не заспокоїте чадо, а й підірвете довіру до себе . Потім дитина просто не ділитиметься з вами своїми переживаннями, тому що «мама все одно не повірить, не зрозуміє і не допоможе». Не кажучи вже про те, що «невиліковані» дитячі страхи проходять з дитиною через все життя, перетворюючись на фобії. «Який ти поганий хлопчик (син/дочка і т.д.)…»Засудження – найгірший метод виховання. Уникайте засуджуючих слів навіть у пориві гніву.