Для дітей властиві часті зміни поведінки в тій чи іншій мірі, особливо вони помітні з наближенням 3-х років, коли дитина перестає себе ототожнювати з мамою і поступово віддаляється від неї.У дитини формується своє власне «Я», вона хоче все спробувати, всім цікавиться, потребує багато уваги до себе.Батьки помічають, що дитина перестає їх слухатися, починає капризувати, вдається до істерик.
Чим же пояснюються такі зміни в поведінці? Якщо дитина не отримує достатньо уваги, вона намагатиметься всілякими способами її привернути, а найпоширенішим в такому випадку буде погана поведінка. Тому ще раз наголошуємо на важливості вчасно похвалити свою дитину (коли вона зібрала свої іграшки, тихенько гралася, поки мама була заклопотана по господарству), дати зрозуміти, що вона вам не байдужа і ви про неї не забули. Часто в основі поганої поведінки дитини закладений принцип боротьби за владу, особливо якщо в сім’ї панує атмосфера заборони всього з метою безпеки дитини. Не можна в усьому відмовляти дитині, адже вона все одно буде шукати можливість це спробувати. І краще якщо ви чітко і логічно поясните, чому саме не можна гратися сірниками, торкатися розеток і т.д.
Часто мотивом поганої поведінки слугує прагнення помсти: за нестачу уваги, ревнощі до старших братів-сестер, через сімейні скандали. Дитина в цьому віці дуже чутлива, і все що відбувається навколо пропускає крізь себе. Якщо з нею не розмовляти, не пояснювати причин сімейних негараздів, бо батькам здається, що вона ще маленька і нічого не розуміє, то тим самим в дитини зароджується тривога, почуття провини, що в майбутньому призведе до заниженої самооцінки та зневіри у власні сили.
Будьте уважними та небайдужими до своїх дітей, залишайте за ними право вибору і навчіть відповідальності за власні вчинки! Успіхів у нелегкій справі виховання дітей!