Якості, необхідні батькам

Пропонуємо до Вашої уваги 5 порад, які описує в своїй книзі “Все про дітей” досвідчена письменниця і лектор Хелен Анделін.

Протягом свого життя вона освітлювала теми шлюбу, виховання та родинного життя.

Всі її погляди, думки, гасла підтверджуються власним батьківським успіхом.  Разом зі своїм чоловіком Хелен Анделін виховала вісьмох дітей.

Наразі в їх родині тепер налічується тридцять три!!! онуки, яких виховують у відповідності з концепціями Хелен Анделін.

1. М’яка інтонація 
   Хорошим батькам не доводиться підвищувати голос, щоб впоратися з дітьми. Вони просто підходять ближче до дитини, знижують інтонацію і зберігають її строго та впевнено. Це діє набагато ефективніше, ніж крики і голосіння. Малюки і самі вміють шуміти. Чуючи підвищені голоси батьків, діти воліють не звертати на них уваги.
2. Смиренність
   Ця якість незамінне у вихованні дітей. Вона змушує батьків згадати про те, що вони й самі люди, придушити в собі суворе, критичне ставлення і проявити поблажливість до нерозуміння дитиною ситуації. Це не має на увазі, що батьки повинні бути слабохарактерними або закривати очі на погану поведінку. Але смиренність приборкує темперамент, сприяє розсудливості і мудрості суджень.
3. Справедливість
   Батьки зобов’язані керуватися гострим почуттям справедливості, віддаючи дитині виключно заслужену нагороду і покарання. Можливо, їм доведеться вислуховувати різні версії події, зважувати всі факти і розглядати докази, як того вимагає справедливість. Ймовірно, вони не завжди зможуть зрозуміти, хто правий, а хто винен, але вони повинні робити все можливе, щоб це з’ясувати і встановити справедливість.
4. Тримати слово
   Щоб діти піддавалися вихованню, їм необхідно знати, що вони можуть вірити обіцянкам своїх батьків. якщо батьки обіцяють нагороду або покарання, то діти відчують мотивацію лише в тому випадку, якщо вони знають, що батьки говорять це всерйоз і стримають слово. Якщо ж батьки не виконують обіцяного, у дитини немає стимулу слухатися їх.
5. Суворість
   Оскільки середньостатистична дитина схильна противитися підпорядкуванню життєвим нормам, батьки повинні проявляти суворість у її вихованні. Хороші батьки не повинні бути безвільними і податливими. Вони наполегливі і тверді, але при цьому не жорстокі. Суворість проявляється у спокійній рішучості у досягненні цілей виховання. Іноді батьки не наважуються бути суворими, щоб дитина не подумала, що вони злі, або не люблять її. Деяким батькам нестерпно бачити, як їх малюк ридаючи і кричачи віддаляється в свою спальню, тому що його позбавили чогось дуже бажаного. Однак важливо, щоб батьки розуміли: суворість не тотожна віддторгненню або відсутності доброти. Суворість демонструє справжню любов батьків до дитини”.