Аборт – природне патологічне або штучне переривання вагітності на термінах до 20 тижнів.
Авітаміноз – хворобливий, ослаблений чи пригнічений стан організму, викликаний нестачею чи практично повним відсутністю надходження у організм будь-якого вітаміну чи групи вітамінів.
Акушер-гінеколог – дипломований спеціаліст з вищою освітою, лікар, який займається питаннями профілактики та лікування гінекологічних захворювань, медичним наглядом за перебігом вагітності, наданням лікарської допомоги у процесі пологів та у післяпологовому періоді.
Акушерка (франц. accoucher допомагати при пологах) – медична сестра з середньою медичною освітою, яка здійснює систематичне спостереження за вагітною жінкою, її здоров’ям та розвитком плода. Акушерка вміє прийняти пологи, провести первинний туалет новонародженого, спостерігає за післяпологовим періодом.
Акушерські ручні прийоми – різні маніпуляції, що виконуються без допомоги інструментів з діагностичними та терапевтичними цілями під час вагітності, пологів та раннього післяпологового періоду.
Акушерські щипці – 1) назва родоразрешающей операції, у якій плід вилучають із родових шляхів породіллі з допомогою спеціального інструменту (щипців)
Акушерські щипці – 2) акушерський інструмент
Акушерський місяць – проміжок часу, що дорівнює 4-м тижням або 28 дням. Таким чином, вагітність триває 280 днів, або 10 акушерських місяців.
Акушерський поворот – ручний прийом, за допомогою якого змінюють несприятливе для перебігу пологів становище плода на поздовжнє.
Акушерське дослідження – дослідження статевих органів, пологових шляхів, стану плода у вагітної (породіллі) за допомогою спеціальних методів та прийомів.
Акушерське дослідження внутрішнє – акушерське дослідження, яке здійснюється через піхву або пряму кишку, що включає визначення стану внутрішніх статевих органів, встановлення наявності вагітності, дослідження динаміки пологового процесу, особливостей плодового міхура або передлежної частини плода, рівня її знаходження по відношенню до малого тазу роже. д.
Акушерське дослідження зовнішнє – акушерське дослідження, яке здійснюється через передню черевну стінку, що включає визначення положення плода та його передлежної частини, вислуховування серцебиття плода, визначення рухів плода, вимірювання розмірів головки та довжини плода, вимірювання розмірів таза, кола живота, висоти.
Акушерська кровотеча – кровотеча, що виникають під час вагітності, під час пологів, у післяпологовому та ранньому післяпологовому періоді.
Акушерство – область медицини, що займається вивченням, лікуванням патологічних станів при вагітності, пологах та у післяпологовому періоді.
Алкогольний синдром плода – стан, викликаний тератогенним дією етанолу на плід, що розвивається, в критичні періоди розвитку.
Альбумінурія – наявність білка альбуміну в сечі, те саме, що й протеїнурія.
Альфа-фетопротеїни (АФП) – речовини, що синтезуються клітинами печінки ембріона (плода), містяться в амніотичній рідині та в крові матері. Високий вміст АФП у крові матері на 16-20 тижнів вагітності вказує на дефекти закриття нервової трубки, знижений – на ймовірність синдрому Дауна та деяких інших хромосомних патологій.
Амінокислоти – органічні кислоти, що надходять з їжею або синтезуються в організмі, що беруть участь у будові організму плода.
Амніон – захисна оболонка (навколоплідний міхур), що повністю огортає дитину в матці.
Амніоскопія – метод дослідження навколоплідного міхура (амніону) шляхом огляду його нижньої частини за допомогою спеціального приладу амніоскопу.
Амніотична рідина – рідина, що заповнює амніотичний (навколоплідний) мішок, в якому знаходиться плід. Містить білки, жири, глюкозу, гормони, солі, вітаміни, і навіть продукти життєдіяльності плода.
Амніотичний мішок – навколоплідний міхур, наповнена рідиною порожнину між ембріоном та амніоном.
Амніотомія – акушерська операція розтину плодового міхура (прокол міхура)
Амніоцентез – проба амніотичної рідини (навколоплідних вод) на 16-24 тижні вагітності з діагностичною метою, проводиться для виявлення генетичних пороків плода
Анамнез – сукупність відомостей про пацієнта, отриманих шляхом опитування самого пацієнта та (або) обізнаних його осіб та використовуваних для отримання найбільш повної інформації про стан здоров’я пацієнта та встановлення діагнозу.
Анамнез акушерський – частина анамнезу, присвячена репродуктивній (дітородній) функції жінки (характер менструації, кількість вагітностей, абортів та пологів, особливості їх перебігу та характер ускладнень).
Анемічний синдром – комплекс симптомів, зумовлений недостатнім кисневим забезпеченням тканин. Основними проявами є: загальна слабкість, підвищена стомлюваність, запаморочення, шум у вухах, мушки перед очима, тахікардія, задишка при фізичному навантаженні, непритомні стани, безсоння, головний біль, зниження працездатності.
Анемія (малокровість) – знижений вміст гемоглобіну в одиниці об’єму крові, часто з одночасним зменшенням кількості червоних кров’яних тілець (еритроцитів).
Провідною ознакою анемії у вагітних є зниження гемоглобіну менше 110 г/л.
Анемія залізодефіцитна – анемія, що настала внаслідок недостатності заліза в організмі, спричинена порушеннями його надходження, засвоєння чи виділення. Нерідко зустрічається у вагітних.
Анемія функціональна (фізіологічна, помилкова) – форма анемії, обумовлена нерівномірним збільшенням окремих компонентів крові, зокрема збільшення обсягу циркулюючої крові за рахунок плазми, у разі чого співвідношення обсягу формених елементів крові (у тому числі і еритроцитів, що містять гемоглобін) і рідкої частини крові (плазма) зміщується у бік останньої. Така форма анемії не потребує лікування.
Анестезія спинальна – тип анестезії, що досягається шляхом введення анестезуючого препарату в спинномозковий канал для того, щоб блокувати больові відчуття в нижній частині тіла. У цьому випадку за збереження свідомості значно зменшується або повністю зникає біль під час пологів. При необхідності кесаревого розтину також можна використовувати цей вид анестезії.
Анестезія епідуральна – тип анестезії, що досягається шляхом введення анестезуючого препарату в навколохребцевий простір для блокування больових відчуттів у нижній частині тіла. Застосовується частіше за спинальну.
Антенатальний період – період внутрішньоутробного розвитку плода від моменту утворення зиготи до початку пологів. В антенатальному періоді виділяють два основні періоди: ембріональний (від моменту зачаття до 12-го тижня) та наступний – фетальний.
Антибіотики – речовини, що надає переважну дію на бактерії, використовуються для запобігання та лікування запальних процесів, викликаних бактеріальною мікрофлорою. Неефективні проти вірусів. Прийом антибіотиків небажаний під час вагітності.
Антитіла – білки, які виробляються в організмі для захисту від чужорідних речовин.
Апгар шкала – шкала, за якою стан здоров’я новонародженого оцінюється сумою п’яти показників: дихання, серцебиття, м’язовий тонус, рефлекси та колір шкірних покривів. Стан дітей, які отримали результат від 7 до 10 балів, вважається добрим, ті, хто набрав від 4 до 6 балів, перебувають у задовільному стані, і їм можуть знадобитися лише деякі реанімаційні процедури; і тим, чий результат нижче 4, потрібне негайне надання допомоги для порятунку їхнього життя.
Ареола – округла коричнева або рожева область, що оточує сосок грудей.
Аритмія – нерегулярний ритм або перебої серцебиття.
Артеріальний тиск (АТ) – це тиск крові на стінки кровоносних судин – вен, артерій та капілярів.
Артеріальна гіпертензія (гіпертонія) – підвищений артеріальний тиск. Є ознакою гестозу вагітних, проте може так підвищуватися в кабінеті лікаря, після підняття сходами, хвилювання.
Асфіксія новонародженого – патологічний стан новонародженого, зумовлений порушенням дихання і кисневою недостатністю, що виникає внаслідок цього.
Асфіксія плода (внутрішньоутробна асфіксія) – асфіксія, що виникає у плода внаслідок гострого або хронічного порушення фето-плацентарного кровообігу або при асфіксії вагітної жінки.
Аутоантитіла – антитіла, атакуючі органи або тканини власного організму. Можуть бути причиною безпліддя та невиношування вагітності.