Галактоза – простий вуглевод (моносахарид), що утворюється в травному тракті при розщепленні лактози, перетворюючись надалі на глюкозу, яка є основним джерелом енергії для життєдіяльності клітин нашого організму.
Галактоземія – спадкове захворювання, обумовлене недостатністю ферментів, що беруть участь в обміні галактози. Виявляється у першу добу життя новонародженого блюванням, слабкістю, відмовою від їжі. Одне з небагатьох захворювань, при якому протипоказане грудне вигодовування (як і вигодовування молочними дитячими сумішами).
Галактостаз (лактостаз) – застій молока в молочних залозах матері-годувальниці, обумовлений порушенням тонусу м’язових волокон молочних проток, а також посиленою продукцією молока.
Гаметопатія – 1) загальна назва порушень у будові та функціонуванні гамет, а також пошкоджень зиготи на перших стадіях її дроблення; 2) загальна назва хвороб, виникнення яких обумовлено змінами генетичного матеріалу в процесі гаметогенезу, під час запліднення та на перших стадіях дроблення заплідненої яйцеклітини.
Гематома пологова – гематома, що виникає між стінкою матки та плацентою у послідовному періоді неускладнених пологів.
Гемоглобін – дихальний пігмент, що міститься в еритроцитах крові, що здійснює перенесення кисню з легенів у тканини та бере участь у перенесенні вуглекислого газу з тканин у легені; є складним білок.
Гемолізини – речовини, здатні лізувати (руйнувати) еритроцити.
Гемолітична хвороба новонароджених – вроджена хвороба, обумовлена несумісністю крові матері та плода за резус-фактором, групою крові або іншими факторами крові, що виявляється з моменту народження або в перші дні життя, що характеризується посиленим розпадом еритроцитів (гемоліз) та симптомами (набряки, жовтяниця, ), обумовленими токсичною дією продуктів гемолізу на організм.
Геморой – хвороба, обумовлена розширенням вен прямої кишки та анусу; проявляється ректальними кровотечами, болями в ділянці прямої кишки і т. д., часто загострюється під час вагітності та після пологів.
Генетика – наука про спадковість та мінливість організмів.
Гепатит інфекційний – вірусне захворювання печінки, що характеризується переважно фекально-оральним шляхом передачі інфекції, інкубаційним періодом тривалістю 3-6 тижнів та (частіше) гострим початком із підвищенням температури тіла. Вагітні жінки хворіють на нього в 5 разів частіше, ніж невагітні, що можна пояснити високою сприйнятливістю організму вагітних до вірусу інфекційного гепатиту внаслідок зміни функції печінки, ослаблення імунних сил організму. У вагітних вірусні гепатити протікають важче, ніж у не вагітних і становлять серйозну небезпеку для матері та плода.
Герпес вагітних – дерматоз невідомої етіології, що виникає у другій половині вагітності, що характеризується свербінням, наявністю множинних бульбашок на шкірі тулуба та кінцівок, ознаками загальної інтоксикації; є непрямі дані віднесення цієї хвороби до групи герпесів.
Гестагенні засоби (гестагени, прогестини, прогестогени) – лікарські засоби, що містять гормон жовтого тіла прогестерон або його синтетичні аналоги (оксипрогестерону капронат, ацетоксипрогестерон, прегнін та ін.).
Гестаційний вік плода (гестації термін) – вік плода, термін вагітності від першого дня останньої менструації.
Гестаційний цукровий діабет – розвинений та діагностований у другу половину вагітності та припиняється з її вирішенням.
Гестоз вагітних – ускладнення вагітності, що супроводжується набряками, підвищенням тиску, надлишковим збільшенням ваги, наявністю білка в сечі.
Гімнастика для вагітних – комплекс спеціально розроблених фізичних вправ з урахуванням термінів вагітності, самопочуття та стану здоров’я жінки.
Гініпрал – препарат, що знижує тонус матки у разі загрози переривання вагітності після 16 тижнів та загрози передчасних пологів.
Гіпербілірубінемія новонародженого – рівень білірубіну у крові новонародженого, що перевищує 85 мкмоль/л. Візуальний прояв гіпербілірубінемії новонародженого – жовтушність слизових та шкірних покривів.
Гіпервітаміноз – патологічний стан організму в результаті надлишкового надходження в організм одного, групи або декількох вітамінів.
Гіперглікемія – підвищений вміст цукру в крові, показник розвитку гестаційного цукрового діабету.
Гіпертонія вагітних – стан, якому супроводжує не тільки регулярно підвищений артеріальний тиск під час вагітності, але і патологічні стани багатьох органів та систем, які можуть бути небезпечні для стану здоров’я як плода, так і самої вагітної жінки.
Гіповітаміноз – різновид вітамінної недостатності, що розвивається внаслідок недостатнього надходження одного або кількох вітамінів в організм.
Гіпогалактія – недостатнє вироблення молока в період лактації, зустрічається у 1-2% жінок.
Гіпоксія плода – стан, що виникає у плода при недостатньому постачанні тканин організму киснем або порушенні його утилізації внаслідок гострого або хронічного порушення матково-плацентарного або пуповинного кровообігу або гіпоксії у вагітної жінки.
Гіпоксія плода хронічна – гіпоксія плода, що повільно розвивається, обумовлена змінами плаценти, напр. при токсикозах, переношуванні вагітності, резус-несумісності, цукровому діабеті у вагітної жінки.
Гіпопротромбінемія – знижений вміст протромбіну в крові, що виявляється порушенням зсідання крові, кровоточивості, утворенням гематом. Гіпопротромбінемія може бути спадковою або може розвинутись внаслідок будь-якого захворювання печінки, дефіциту вітаміну К в організмі або застосування антикоагулянтів у процесі лікування іншого захворювання.
Гіпопротромбінемія фізіологічна – гіпопротромбінемія у здорових новонароджених, обумовлена відносною недостатністю печінки та незначною утилізацією вітаміну К.
Гіпотрофія – хронічний розлад харчування у дітей раннього віку, що характеризується різним ступенем втрати маси тіла.
Гістерограф – прилад для вимірювання та реєстрації скоротливої діяльності матки під час пологів – частоти, тривалості, інтенсивності та координації пологових сутичок.
Гістеротографія – метод реєстрації скорочень матки під час пологів за допомогою гістерографа.
Гістеротомія – розсічення матки для доступу в її порожнину при кесаревому розтині та інших операціях
Глютен – рослинний білок злакових, який часто викликає алергію у немовлят. Жінкам, які страждають на непереносимість глютена, необхідно дотримуватися безглютенової дієти всю вагітність і період годування груддю.
Гомеопатія – система лікування, згідно з якою для лікування хвороби застосовуються мізерно малі дози речовин, що викликають у великих дозах явища, подібні до ознак хвороби.
Гонадотропін хоріонічний людини (ГХЧ, ХГЧ) – гормон, що виробляється хоріоном. Визначення вмісту хоріонічного гонадотропіну в сечі використовується для ранньої діагностики вагітності.
Гонобленнореї профілактика – профілактики гонококового кон’юктивіту у новонароджених шляхом протирання ока ватним тампоном з дезінфікуючим розчином і закопують у кон’юнктивальний мішок кожного ока одну краплю розчину сульфацил-натрію. Якщо мама здорова, процедура не є обов’язковою.
Гормон – група біологічно активних речовин, що виділяються залозами внутрішньої секреції; гормонами називають також деякі речовини, що секретуються незалізистими тканинами.
Гормон лактогенний (пролактин) – гормон передньої частки гіпофізу, що стимулює процеси лактації.
Гормон лютеїнізуючий – гонадотропний гормон передньої частки гіпофіза, що викликає утворення жовтого тіла яєчника.
Гормон фолікулостимулюючий (ФСГ) – гормон передньої частки гіпофіза, що стимулює розвиток насіннєвих канальців та сперматогенез у чоловіків та розвиток фолікулів до моменту овуляції у жінок. При зниженому рівні ФСГ у крові цикли у жінки ановуляторні, вагітність без попереднього лікування неможлива.
Гормональна терапія – застосування з лікувальною метою природних гормонів або їх синтетичних аналогів. Гормональна терапія часто використовується для збереження вагітності у першій її половині.
“Гормональне дзеркало” – запис результатів дослідження клітинного складу піхвового мазка.
Грудне молоко – продукт секреції молочних залоз жінки, необхідна поживна речовина для новонароджених дітей та дітей першого року життя. Містить усі необхідні дитині поживні речовини, вітаміни, мікроелементи у найбільш зручному для засвоєння вигляді.
Грудна дитина – дитина від моменту народження до кінця першого року життя.
Група крові – сукупність нормальних імуногенетичних ознак крові, що дозволяє об’єднувати людей певну групу.