fbpx
HomeРодинаЗдорове харчуванняХарчування + екологія = демографія

Харчування + екологія = демографія

Сервисы

«Наука та соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія» — так називалася міжнародна науково-практична конференція, проведена з ініціативи Північно-Східного наукового центру НАН та МОН України за участю цілої низки провідних НДІ та ВНЗ України, Росії та Білорусії. Ці наукові напрями об’єднувалися не випадково. Вони взаємопов’язані та мають пряме відношення до нинішнього стану «вимирання нації» — народжуваність у нашій країні зменшилася на 35%, а смертність збільшилася на 18,6%. Робота конференції була і побудована таким чином, щоб представники трьох напрямків, не відгороджуючись традиційними рамками пленарних засідань, могли вислухати одне одного, обговорити спільні завдання та разом шукати їх вирішення.

У здоровій тарілці — здоровий дух

Кожна нація, як правило, інстинктивно виробляє для себе точні рекомендації, що потрібно їсти, щоб не тільки вижити, а й бути працездатним. Це стосується і переліку продуктів, і традицій приготування їжі.

Під натиском бурхливих умов життя народна харчова парадигма, що забезпечувала в минулому максимально збалансовану їжу, йде в минуле. Ми і їмо не те, що наші предки, і живемо в іншому середовищі, і ведемо зовсім інший спосіб життя. Їжа в нашій сьогоднішній тарілці зазвичай перевищує енергетичні витрати організму, але, на жаль, не забезпечує потреби у життєво важливих речовинах, без яких ні здоров’я, ні здорового духу не бачити.

Дослідження вчених Дніпропетровської державної медичної академії показали, що при дефіциті білків, поліненасичених жирних кислот, клітковини, вітамінів, мікроелементів та інших біологічно активних речовин ми споживаємо надмірно багато тваринних жирів та цукру. Так, вітаміну С у плазмі не вистачає у 96% обстежених людей, тобто практично у всіх. Причому його масовий дефіцит виявляється не лише взимку та навесні, а й улітку, в сезон овочів та фруктів. Нестача вітамінів групи В характерна для 45-85% обстеженого дорослого населення, вітаміну А – для 38-70%. Не вистачає організму також макро- та мікроелементів, переважно заліза, кальцію, йоду.

Все більше з’являється в нашому раціоні оброблених, рафінованих, висококалорійних страв, консервованих продуктів і продуктів тривалого зберігання, в яких мало біологічно активних речовин. За даними вчених Інституту кардіології ім. М.Стражеска АМН України, основну кількість калорій жителі отримують при споживанні хліба, круп (45%) та цукру (13%). У той час як молока та молочних продуктів споживається всього 12,2%, фруктів та ягід – 12,5%, а риби – 4,2%.

В результаті у населення падає активність імунної системи, знижується працездатність та опірність хворобам, підвищується ризик розвитку серцево-судинних, онкологічних захворювань, діабету, ожиріння, анемії, остеопорозу, карієсу та інших недуг.


Що робити?

На це запитання є кілька відповідей.

Перший — споживати тільки здорову їжу. У всякому разі, саме така рада містить останні «Дієтичні рекомендації», з якими уряд США звертається до нації кожні п’ять років. Всіх американців закликали дотримуватися натурального і простішого стилю харчування і включати в раціон більше риби, цілісних злаків та овочів.

Другий — харчуватися «здоровою» їжею, але враховувати при цьому расову, національну, статеву та вікову приналежність, місце та умови проживання та роботи, а також фізіологічний стан чи особливості недуг . Тут без поради лікаря вже не обійтись.

Третій — за допомогою дієтологів розраховувати свій індивідуальний збалансований раціон харчування на основі натуральних продуктів. У кожному організмі свій особливий набір ферментів, у кожної людини свій обмін речовин, який ще й змінюється з віком. Одній людині чудово йде вегетаріанство, а іншій — м’ясний стіл, один не переносить молоко, шлунок іншого — сирих овочів. Універсальної системи живлення, однаково придатної для всіх, немає. Власне, так уже живе багато хто з тих, чий добробут та суспільний статус безпосередньо залежить від здоров’я та зовнішнього вигляду, наприклад, політичні діячі чи актори.

А що робити більшості населення, яке не мудруючи лукаво, як і раніше, купує їжу в найближчому супермаркеті? Для них, вважають фахівці, потрібно випускати особливі, так звані функціональні продукти масового харчування, в яких закладено оптимальну для організму кількість вітамінів, мінералів та інших активних речовин. Тобто хліб, молоко, масло, солодощі та інші звичні продукти прямо в процесі виробництва повинні збагачуватись.ними компонентами та позбавлятися речовин, що несприятливо впливають на здоров’я.

Сама ідея не нова – жителі багатьох країн вже не один рік купують продукти, збагачені тими чи іншими компонентами. Наприклад, у нас продається йодована сіль, йогурти з харчовими волокнами або збагачені вітамінами соки, а в країнах Латинської Америки в тростинний цукор вводять вітамін А. Але підхопили і довели цю ідею до досконалості як по охопленню продуктів, так і по асортименту компонентів, що додаються японці. У 1991 році Японія зробила рішучий крок до радикальної зміни парадигми харчування, офіційно схваливши на рівні держави систему функціональних продуктів. Вони отримали навіть особливу назву – Foshu (food for specified health uses). Причому для збагачення FOSHU в Японії використовуються виключно натуральні компоненти з рослинної та тваринної сировини, наприклад, цибулі, часнику, оцту, яєчного білка, морепродуктів.

На думку вчених Інституту гігієни та медичної екології (Київ), в Україні найбільшу перспективу використання мають натуральні харчові продукти, збагачені вітамінами та мінералами з уже встановленими нормативами та які не потребують додаткової оцінки безпеки їх застосування. Чимало таких новинок було запропоновано і учасниками конференції.

Так, фахівці Національного торговельно-економічного університету (Київ) отримали патент на приготування булок та рибних котлет з додаванням морських (фукус) та прісноводних (спіруліна) водоростей. Вчені з Саратова (Росія) запропонували цілий асортимент різноманітних желе на основі пахти, яка нормалізує жировий та холестериновий обмін, зміцнює стінки судин, оберігає печінку від ожиріння та нормалізує роботу кишечника. Фахівці Одеси розробили технологію виготовлення згущеного соєвого молока, насиченого білками та вітамінами, але не містить небажаний холестерин. Білоруси привезли рецепт «нового вершкового масла» зі зниженим до 50% вмістом жирів.

Дуже великий інтерес викликала розгорнута на конференції виставка функціональних продуктів з натуральної сировини — культурних та дикорослих овочів, фруктів та ягід, пряних та лікарських рослин, грибів та продуктів бджільництва, розроблених у Харківському державному університеті харчування та торгівлі.

Чого тільки не було серед 65 експонатів — пасти, сухі соуси, супи-пюре, смакові приправи, барвники, плавлені сирки, добавки-закваски, лікувальні кетчупи, фітосиропи, фітодражі, концентрати фруктових та овочевих морсів … Для їх приготування вчені використовували оригінальні технології кріогенного подрібнення та сушіння сировини.

— Всі вітчизняні препарати, створені в Харкові, мають імуномодулюючу дію, — каже професор Харківського державного університету харчування та торгівлі Раїса Павлюк. — Вони дешевші за закордонні аналоги, хоча перевершують їх за своїми функціональними та фізіологічними особливостями. Поки що наші новинки призначені в основному для збагачення продуктів масового споживання. Наш наступний крок – розробка рекомендацій щодо використання їх та в індивідуальному харчуванні. В Україні є все для створення функціональних продуктів світового рівня – чудова сировинна база, виробничі потужності та наукові школи. У нашому університеті студенти вже слухають курс з нових технологій фітопродуктів. Запроваджено нову спеціальність «технологія консервування», куди входять і наукові основи розробки та виробництва функціональних продуктів — створення продуктів XXI століття потребує глибокого наукового опрацювання, сучасних технологій та обладнання.

За запевненнями деяких учених, у найближчі 15—20 років частка функціональних продуктів досягне не менше третини всього продуктового ринку. При цьому вони можуть витіснити з продажу частину фармпрепаратів, які зараз використовуються у сфері профілактичної та відновлювальної медицини. Інші дієтологи більш обережні – вони вважають, що доля ще під питанням, і може вирішитися протягом кількох наступних років.

…після того, що ми з нею зробили

Оскільки зараз планується збільшити видобуток нафти і газу в Україні, до центру уваги потрапила доповідь «Забезпечення умов збалансованого природокористування в період видобутку та переробки вуглеводневої сировини», підготовлену харківськими екологами.

— За останнє десятиліття в нашій країні було зафіксовано понад 80 аварійних поривів нафтогазопроводів, — сказав один із співавторів цієї роботи, професор Харківського національного університету ім. В.Каразіна, академік Міжнародної академії екології та безпеки життєдіяльності Володимир Некос. — Щоб оцінити ступінь забруднення басейну річки Сіверський Донець, де розташовано більше половини свердловин, вчені провели дослідження на територіях, прищо лежать до кількох нафтогазовидобувних та переробних підприємств. З’ясувалося, що вуглеводневе забруднення території має тотальний характер. Практично у всіх пробах поверхневих вод, донних відкладень та ґрунту вміст нафтопродуктів перевищує ГДК. Забруднені навіть ґрунтові води, у тому числі шоста частина колодязів, вода з яких використовується населенням для питних та господарських цілей.

Вихід є, кажуть вчені, і він відомий. Потрібно збільшити глибину переробки нафти, впровадити на нафтопереробних підприємствах сучасні технологічні процеси гідроочищення дизельного та авіаційного палива, маловідходні ресурсозберігаючі технології та припинити виробництво нафтопродуктів, що містять сполуки свинцю. І, звичайно, розробляти технології виробництва моторного палива з альтернативних сировинних ресурсів.

Напружена ситуація і з Дніпром, що становить майже 90% водних ресурсів нашої країни. За запасами прісної води у розрахунку на одиницю площі та на одного жителя Україна посідає одне з останніх місць у Європі. І водночас водоємність нашого валового громадського продукту у кілька разів вища, ніж у інших європейських країнах. Тобто ситуація та сама, що й з енергоресурсами, маємо мало, а витрачаємо багато й нераціонально. У Дніпро широким потоком вливаються неочищені або погано очищені стоки промислових підприємств, сільськогосподарських угідь, тваринницьких комплексів, каналізації, дощові та тали снігові потоки з територій міст, зі шламонакопичувачів та хвостосховищ.

Фахівці Українського НДІ екологічних проблем визначали вміст важких металів у рибі та молюсках, які були виловлені у річках Прип’ять, Десна, Псел, Дніпро та в озері Нобель. Практично всі зразки – карасі, ліні, лящі, щуки, окуні, судаки – містили перевищену кількість цинку, міді, свинцю, миш’яку, заліза та хрому. У Золочівському районі Харківської області, наприклад, медики вже реєстрували випадки так званої гаффської хвороби, за якої виникають ураження скелетних м’язів, нервової системи та нирок. Вона викликається вживанням в їжу озерної або ставкової риби, тканини якої містять «коктейль» з токсичних речовин.

З рибою є ще одна проблема. Виловлена ​​із забруднених водойм, вона нерідко буває заражена патогенною або умовно-патогенною для людей мікрофлорою, хоча часто не має при цьому жодних ознак захворювання. Відомо, що холоднокровні можуть бути носіями кокової інфекції та кишкової палички, а також туберкульозу, пики, лептоспірозу, сальмонельозу та інших захворювань. З’явилися дані медиків різних країн, у тому числі українських, про менінгіти, шкірні хвороби, некротичні міозити, гнійні артрити, пневмонію, діареї. Лише один приклад. У Нижньокальміуській водоймі в Донецьку нещодавно було зафіксовано рівень хвороботворних організмів, що перевищує санітарну норму в 600 (!) разів. Особливо чутливі до цих інфекцій та токсинів люди з імунодефіцитними станами, хронічними захворюваннями та дітьми.

У п’яти з 27 районів Харківщини, які належать до високого та середнього рівня екологічного неблагополуччя, проживає майже 60 тисяч дітей.

Пам’ятаєте сумний жарт: нам не можна чекати милостей від природи після того, що ми з нею зробили?

Як вибратися з демографічної ями?

Відмовляючись народжувати другу, третю, а то й першу, єдину дитину, жінки голосують не лише «за» звільнення від материнських турбот і можливість робити кар’єру, а й «проти» несприятливих умов життя в цілому. Про це свідчать і соціологічні дослідження, проведені наприкінці 2005 року вченими Дніпропетровської державної медичної академії. З’ясовуючи пріоритети в системі життєвих цінностей глав сімей, вчені з’ясували, що найбільше вони стурбовані своїм здоров’ям та здоров’ям членів сім’ї (66,8% опитаних), економічним неблагополуччям (53,6%), сьогоденням та майбутнім дітей (46,96%) та екологічними проблемами (40,9%).

Директор Українського інституту клінічної генетики при Харківському медичному університеті, член-кореспондент АМН України Олена Гречаніна звернула увагу учасників конференції на генетичну складову здоров’я людини, тобто спадковість. Під впливом різних причин за останні 30 років вантаж генетичних помилок, накопичений населенням усього світу, зокрема України, збільшився у кілька разів.

– Дуже високу частоту мають і генетичні причини безпліддя, – розповідає Олена Яківна. — До розвитку вагітності наводять зараз лише 30—50 зачаття зі 100, і з кожним роком це число зменшується. Зростає кількість викиднів, мертвонароджень та передчасних пологів. Варто окремо сказати про таку проблему, як невиношування вагітності. Це знаєчає, що багато жінок, зберігши за допомогою лікарів бажану вагітність, ризикують в результаті народити дитину з вадами розвитку та спадковими захворюваннями. На Харківщині щороку фіксується приблизно 20 тисяч пологів і така ж кількість абортів, причому у випадках штучного переривання вагітності хворих на плоди виявляється менше, ніж при її збереженні.

— Варто звернути увагу, — продовжує Є.Гречаніна, — що батьки часто ігнорують генетичну відмову дитини від тих чи інших продуктів, які будуть для неї отрутами. Як часто дорослі долають опір малюка, його інстинктивне небажання є корисною для одних, але шкідливу саме для нього їжу…

Чи стане вроджене порушення обміну речовин хворобою, фізіологічним станом або дрібною медичною проблемою, залежить не тільки від лікарів, а від загальних зусиль влади, суспільства та медиків. 20 років тому колектив медиків, якими керує Олена Яківна, почав проводити у Харківській області масовий скринінг на фенілкетонурію. Це вроджене захворювання, яке характеризується порушенням обміну однієї з амінокислот – феніланіну. Якщо така дитина отримує звичайну їжу, її очікує розумова деградація та глибока інвалідність. Якщо ж вчасно поставити правильний діагноз і скоригувати харчування — малюк виросте здоровим. Зараз із кожної рододопоміжної установи до інституту пересилають краплю крові, взяту з п’яточки кожного новонародженого, і фахівці досліджують рівень амінокислот в організмі малюка. У разі, якщо буде виявлено це захворювання, йому наказується гіпопротеїнова дієта — вона включає спеціалізовані білкові гідролізати, але виключає традиційні білкові продукти.

— Будучи експертом з проблеми фенілкетонурії в Данії, я звернула увагу, що в цій благополучній країні майже половину хворих з таким порушенням обміну складають діти з пізно поставленим діагнозом і, відповідно, з найважчими медичними проблемами, — сказала Олена Гречаніна. — Отже, ми можемо пишатися: у нашій країні діагностується 97,2% новонароджених, а по Харкову — 99,8%. Минулими роками ми обстежили майже мільйон новонароджених, і в результаті практично всі діти з цим порушенням обміну зберегли інтелект і навчалися у звичайних школах. Однак існує цілий ряд інших спадкових захворювань, пов’язаних з порушенням обміну речовин, з діагностикою та лікуванням яких справи поки що гірші.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Рецепты

Партнеры

Vse.ua - сравнение цен на товары для детей и мам в Украине
Стоматология JazzDent - Позняки, Осокорки
aquamarket.ua Доставка воды – Онлайн супермаркет
“Профи Тойс” - интернет магазин детских игрушек из Европы."
https://dentectum.com.ua - стоматология в Киеве

Звездные родители

Похожие статьи

«Наука та соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія» — так називалася міжнародна науково-практична конференція, проведена з ініціативи Північно-Східного наукового центру НАН та МОН України за участю цілої низки провідних НДІ та ВНЗ України, Росії та Білорусії. Ці наукові напрями об'єднувалися не випадково. Вони взаємопов'язані та мають пряме відношення до нинішнього стану «вимирання нації» — народжуваність у нашій країні зменшилася на 35%, а смертність збільшилася на 18,6%. Робота конференції була і побудована таким чином, щоб представники трьох напрямків, не відгороджуючись традиційними рамками пленарних засідань, могли вислухати одне одного, обговорити спільні завдання та разом шукати їх вирішення.

У здоровій тарілці — здоровий дух

Кожна нація, як правило, інстинктивно виробляє для себе точні рекомендації, що потрібно їсти, щоб не тільки вижити, а й бути працездатним. Це стосується і переліку продуктів, і традицій приготування їжі.

Під натиском бурхливих умов життя народна харчова парадигма, що забезпечувала в минулому максимально збалансовану їжу, йде в минуле. Ми і їмо не те, що наші предки, і живемо в іншому середовищі, і ведемо зовсім інший спосіб життя. Їжа в нашій сьогоднішній тарілці зазвичай перевищує енергетичні витрати організму, але, на жаль, не забезпечує потреби у життєво важливих речовинах, без яких ні здоров'я, ні здорового духу не бачити.

Дослідження вчених Дніпропетровської державної медичної академії показали, що при дефіциті білків, поліненасичених жирних кислот, клітковини, вітамінів, мікроелементів та інших біологічно активних речовин ми споживаємо надмірно багато тваринних жирів та цукру. Так, вітаміну С у плазмі не вистачає у 96% обстежених людей, тобто практично у всіх. Причому його масовий дефіцит виявляється не лише взимку та навесні, а й улітку, в сезон овочів та фруктів. Нестача вітамінів групи В характерна для 45-85% обстеженого дорослого населення, вітаміну А - для 38-70%. Не вистачає організму також макро- та мікроелементів, переважно заліза, кальцію, йоду.

Все більше з'являється в нашому раціоні оброблених, рафінованих, висококалорійних страв, консервованих продуктів і продуктів тривалого зберігання, в яких мало біологічно активних речовин. За даними вчених Інституту кардіології ім. М.Стражеска АМН України, основну кількість калорій жителі отримують при споживанні хліба, круп (45%) та цукру (13%). У той час як молока та молочних продуктів споживається всього 12,2%, фруктів та ягід – 12,5%, а риби – 4,2%.

В результаті у населення падає активність імунної системи, знижується працездатність та опірність хворобам, підвищується ризик розвитку серцево-судинних, онкологічних захворювань, діабету, ожиріння, анемії, остеопорозу, карієсу та інших недуг.

Що робити?

На це запитання є кілька відповідей.

Перший — споживати тільки здорову їжу. У всякому разі, саме така рада містить останні «Дієтичні рекомендації», з якими уряд США звертається до нації кожні п'ять років. Всіх американців закликали дотримуватися натурального і простішого стилю харчування і включати в раціон більше риби, цілісних злаків та овочів.

Другий — харчуватися «здоровою» їжею, але враховувати при цьому расову, національну, статеву та вікову приналежність, місце та умови проживання та роботи, а також фізіологічний стан чи особливості недуг . Тут без поради лікаря вже не обійтись.

Третій — за допомогою дієтологів розраховувати свій індивідуальний збалансований раціон харчування на основі натуральних продуктів. У кожному організмі свій особливий набір ферментів, у кожної людини свій обмін речовин, який ще й змінюється з віком. Одній людині чудово йде вегетаріанство, а іншій — м'ясний стіл, один не переносить молоко, шлунок іншого — сирих овочів. Універсальної системи живлення, однаково придатної для всіх, немає. Власне, так уже живе багато хто з тих, чий добробут та суспільний статус безпосередньо залежить від здоров'я та зовнішнього вигляду, наприклад, політичні діячі чи актори.

А що робити більшості населення, яке не мудруючи лукаво, як і раніше, купує їжу в найближчому супермаркеті? Для них, вважають фахівці, потрібно випускати особливі, так звані функціональні продукти масового харчування, в яких закладено оптимальну для організму кількість вітамінів, мінералів та інших активних речовин. Тобто хліб, молоко, масло, солодощі та інші звичні продукти прямо в процесі виробництва повинні збагачуватись.ними компонентами та позбавлятися речовин, що несприятливо впливають на здоров'я.

Сама ідея не нова - жителі багатьох країн вже не один рік купують продукти, збагачені тими чи іншими компонентами. Наприклад, у нас продається йодована сіль, йогурти з харчовими волокнами або збагачені вітамінами соки, а в країнах Латинської Америки в тростинний цукор вводять вітамін А. Але підхопили і довели цю ідею до досконалості як по охопленню продуктів, так і по асортименту компонентів, що додаються японці. У 1991 році Японія зробила рішучий крок до радикальної зміни парадигми харчування, офіційно схваливши на рівні держави систему функціональних продуктів. Вони отримали навіть особливу назву - Foshu (food for specified health uses). Причому для збагачення FOSHU в Японії використовуються виключно натуральні компоненти з рослинної та тваринної сировини, наприклад, цибулі, часнику, оцту, яєчного білка, морепродуктів.

На думку вчених Інституту гігієни та медичної екології (Київ), в Україні найбільшу перспективу використання мають натуральні харчові продукти, збагачені вітамінами та мінералами з уже встановленими нормативами та які не потребують додаткової оцінки безпеки їх застосування. Чимало таких новинок було запропоновано і учасниками конференції.

Так, фахівці Національного торговельно-економічного університету (Київ) отримали патент на приготування булок та рибних котлет з додаванням морських (фукус) та прісноводних (спіруліна) водоростей. Вчені з Саратова (Росія) запропонували цілий асортимент різноманітних желе на основі пахти, яка нормалізує жировий та холестериновий обмін, зміцнює стінки судин, оберігає печінку від ожиріння та нормалізує роботу кишечника. Фахівці Одеси розробили технологію виготовлення згущеного соєвого молока, насиченого білками та вітамінами, але не містить небажаний холестерин. Білоруси привезли рецепт «нового вершкового масла» зі зниженим до 50% вмістом жирів.

Дуже великий інтерес викликала розгорнута на конференції виставка функціональних продуктів з натуральної сировини — культурних та дикорослих овочів, фруктів та ягід, пряних та лікарських рослин, грибів та продуктів бджільництва, розроблених у Харківському державному університеті харчування та торгівлі.

Чого тільки не було серед 65 експонатів — пасти, сухі соуси, супи-пюре, смакові приправи, барвники, плавлені сирки, добавки-закваски, лікувальні кетчупи, фітосиропи, фітодражі, концентрати фруктових та овочевих морсів … Для їх приготування вчені використовували оригінальні технології кріогенного подрібнення та сушіння сировини.

— Всі вітчизняні препарати, створені в Харкові, мають імуномодулюючу дію, — каже професор Харківського державного університету харчування та торгівлі Раїса Павлюк. — Вони дешевші за закордонні аналоги, хоча перевершують їх за своїми функціональними та фізіологічними особливостями. Поки що наші новинки призначені в основному для збагачення продуктів масового споживання. Наш наступний крок – розробка рекомендацій щодо використання їх та в індивідуальному харчуванні. В Україні є все для створення функціональних продуктів світового рівня – чудова сировинна база, виробничі потужності та наукові школи. У нашому університеті студенти вже слухають курс з нових технологій фітопродуктів. Запроваджено нову спеціальність «технологія консервування», куди входять і наукові основи розробки та виробництва функціональних продуктів — створення продуктів XXI століття потребує глибокого наукового опрацювання, сучасних технологій та обладнання.

За запевненнями деяких учених, у найближчі 15—20 років частка функціональних продуктів досягне не менше третини всього продуктового ринку. При цьому вони можуть витіснити з продажу частину фармпрепаратів, які зараз використовуються у сфері профілактичної та відновлювальної медицини. Інші дієтологи більш обережні - вони вважають, що доля ще під питанням, і може вирішитися протягом кількох наступних років.

…після того, що ми з нею зробили

Оскільки зараз планується збільшити видобуток нафти і газу в Україні, до центру уваги потрапила доповідь «Забезпечення умов збалансованого природокористування в період видобутку та переробки вуглеводневої сировини», підготовлену харківськими екологами.

— За останнє десятиліття в нашій країні було зафіксовано понад 80 аварійних поривів нафтогазопроводів, — сказав один із співавторів цієї роботи, професор Харківського національного університету ім. В.Каразіна, академік Міжнародної академії екології та безпеки життєдіяльності Володимир Некос. — Щоб оцінити ступінь забруднення басейну річки Сіверський Донець, де розташовано більше половини свердловин, вчені провели дослідження на територіях, прищо лежать до кількох нафтогазовидобувних та переробних підприємств. З'ясувалося, що вуглеводневе забруднення території має тотальний характер. Практично у всіх пробах поверхневих вод, донних відкладень та ґрунту вміст нафтопродуктів перевищує ГДК. Забруднені навіть ґрунтові води, у тому числі шоста частина колодязів, вода з яких використовується населенням для питних та господарських цілей.

Вихід є, кажуть вчені, і він відомий. Потрібно збільшити глибину переробки нафти, впровадити на нафтопереробних підприємствах сучасні технологічні процеси гідроочищення дизельного та авіаційного палива, маловідходні ресурсозберігаючі технології та припинити виробництво нафтопродуктів, що містять сполуки свинцю. І, звичайно, розробляти технології виробництва моторного палива з альтернативних сировинних ресурсів.

Напружена ситуація і з Дніпром, що становить майже 90% водних ресурсів нашої країни. За запасами прісної води у розрахунку на одиницю площі та на одного жителя Україна посідає одне з останніх місць у Європі. І водночас водоємність нашого валового громадського продукту у кілька разів вища, ніж у інших європейських країнах. Тобто ситуація та сама, що й з енергоресурсами, маємо мало, а витрачаємо багато й нераціонально. У Дніпро широким потоком вливаються неочищені або погано очищені стоки промислових підприємств, сільськогосподарських угідь, тваринницьких комплексів, каналізації, дощові та тали снігові потоки з територій міст, зі шламонакопичувачів та хвостосховищ.

Фахівці Українського НДІ екологічних проблем визначали вміст важких металів у рибі та молюсках, які були виловлені у річках Прип'ять, Десна, Псел, Дніпро та в озері Нобель. Практично всі зразки - карасі, ліні, лящі, щуки, окуні, судаки - містили перевищену кількість цинку, міді, свинцю, миш'яку, заліза та хрому. У Золочівському районі Харківської області, наприклад, медики вже реєстрували випадки так званої гаффської хвороби, за якої виникають ураження скелетних м'язів, нервової системи та нирок. Вона викликається вживанням в їжу озерної або ставкової риби, тканини якої містять «коктейль» з токсичних речовин.

З рибою є ще одна проблема. Виловлена ​​із забруднених водойм, вона нерідко буває заражена патогенною або умовно-патогенною для людей мікрофлорою, хоча часто не має при цьому жодних ознак захворювання. Відомо, що холоднокровні можуть бути носіями кокової інфекції та кишкової палички, а також туберкульозу, пики, лептоспірозу, сальмонельозу та інших захворювань. З'явилися дані медиків різних країн, у тому числі українських, про менінгіти, шкірні хвороби, некротичні міозити, гнійні артрити, пневмонію, діареї. Лише один приклад. У Нижньокальміуській водоймі в Донецьку нещодавно було зафіксовано рівень хвороботворних організмів, що перевищує санітарну норму в 600 (!) разів. Особливо чутливі до цих інфекцій та токсинів люди з імунодефіцитними станами, хронічними захворюваннями та дітьми.

У п'яти з 27 районів Харківщини, які належать до високого та середнього рівня екологічного неблагополуччя, проживає майже 60 тисяч дітей.

Пам'ятаєте сумний жарт: нам не можна чекати милостей від природи після того, що ми з нею зробили?

Як вибратися з демографічної ями?

Відмовляючись народжувати другу, третю, а то й першу, єдину дитину, жінки голосують не лише «за» звільнення від материнських турбот і можливість робити кар'єру, а й «проти» несприятливих умов життя в цілому. Про це свідчать і соціологічні дослідження, проведені наприкінці 2005 року вченими Дніпропетровської державної медичної академії. З'ясовуючи пріоритети в системі життєвих цінностей глав сімей, вчені з'ясували, що найбільше вони стурбовані своїм здоров'ям та здоров'ям членів сім'ї (66,8% опитаних), економічним неблагополуччям (53,6%), сьогоденням та майбутнім дітей (46,96%) та екологічними проблемами (40,9%).

Директор Українського інституту клінічної генетики при Харківському медичному університеті, член-кореспондент АМН України Олена Гречаніна звернула увагу учасників конференції на генетичну складову здоров'я людини, тобто спадковість. Під впливом різних причин за останні 30 років вантаж генетичних помилок, накопичений населенням усього світу, зокрема України, збільшився у кілька разів.

- Дуже високу частоту мають і генетичні причини безпліддя, - розповідає Олена Яківна. — До розвитку вагітності наводять зараз лише 30—50 зачаття зі 100, і з кожним роком це число зменшується. Зростає кількість викиднів, мертвонароджень та передчасних пологів. Варто окремо сказати про таку проблему, як невиношування вагітності. Це знаєчає, що багато жінок, зберігши за допомогою лікарів бажану вагітність, ризикують в результаті народити дитину з вадами розвитку та спадковими захворюваннями. На Харківщині щороку фіксується приблизно 20 тисяч пологів і така ж кількість абортів, причому у випадках штучного переривання вагітності хворих на плоди виявляється менше, ніж при її збереженні. — Варто звернути увагу, — продовжує Є.Гречаніна, — що батьки часто ігнорують генетичну відмову дитини від тих чи інших продуктів, які будуть для неї отрутами. Як часто дорослі долають опір малюка, його інстинктивне небажання є корисною для одних, але шкідливу саме для нього їжу…

Чи стане вроджене порушення обміну речовин хворобою, фізіологічним станом або дрібною медичною проблемою, залежить не тільки від лікарів, а від загальних зусиль влади, суспільства та медиків. 20 років тому колектив медиків, якими керує Олена Яківна, почав проводити у Харківській області масовий скринінг на фенілкетонурію. Це вроджене захворювання, яке характеризується порушенням обміну однієї з амінокислот – феніланіну. Якщо така дитина отримує звичайну їжу, її очікує розумова деградація та глибока інвалідність. Якщо ж вчасно поставити правильний діагноз і скоригувати харчування — малюк виросте здоровим. Зараз із кожної рододопоміжної установи до інституту пересилають краплю крові, взяту з п'яточки кожного новонародженого, і фахівці досліджують рівень амінокислот в організмі малюка. У разі, якщо буде виявлено це захворювання, йому наказується гіпопротеїнова дієта — вона включає спеціалізовані білкові гідролізати, але виключає традиційні білкові продукти.

— Будучи експертом з проблеми фенілкетонурії в Данії, я звернула увагу, що в цій благополучній країні майже половину хворих з таким порушенням обміну складають діти з пізно поставленим діагнозом і, відповідно, з найважчими медичними проблемами, — сказала Олена Гречаніна. — Отже, ми можемо пишатися: у нашій країні діагностується 97,2% новонароджених, а по Харкову — 99,8%. Минулими роками ми обстежили майже мільйон новонароджених, і в результаті практично всі діти з цим порушенням обміну зберегли інтелект і навчалися у звичайних школах. Однак існує цілий ряд інших спадкових захворювань, пов'язаних з порушенням обміну речовин, з діагностикою та лікуванням яких справи поки що гірші.