Технологічний прогрес подарував нам великі можливості в приготуванні їжі, а, отже, ми можемо вибирати з безлічі видів харчових продуктів, що по-різному обробляються. Часто це буває неймовірно смачно, але прихильники системи харчування «сироїдіння» вважають це абсолютно шкідливим. У чому полягає їхня система і наскільки вона корисна?
Особливості сироїдіння
При вирішенні переходити чи ні на сироїдіння, важливо знати, що більшістю фахівців дана система харчування все-таки оцінюється як експериментальна, без довгострокових досліджень та великої кількості статистичних даних.
Само сироїдіння підпадає під концепцію харчування «за зразком предків», а його відродження відносять до другої половини XX століття в Америці та Західній Європі. Деякі послідовники звинувачують людство у «зайвому самовдоволенні та зреченні своїх витоків». Багато прихильників навіть спираються на слова з Євангелія про підхід до споживання їжі, яка забороняє «мертву» їжу, проварену, тобто будь-яку, зруйновану вогнем.
Сироїдіння, вітріанізм (від латинського «vita» – життя), натуризм – це все харчування, що дозволяє необроблену їжу, здебільшого, складене на основі рослинного раціону (без жаріння, варіння, запікання, копчення, парової обробки, засолювання, маринаду, бродіння). З форм обробки дозволено лише сушіння (особливо вітається сушіння на сонці) та віджим (холодний, для рослинних олій). Сироїди допускають розмочування круп.
Саме такий підхід до відсутності термічної обробки вважається шанувальниками сироїдіння найбільш природним і таким, що приносить справжню користь, що зберігає повний набір корисної енергії в продуктах. У плюси також наводиться економія часу на приготування, неможливість з’їдання досить великої кількості їжі, наводяться приклади сили та здоров’я людей, які використовують цю систему, і навіть тварин, які харчуються за цими ж законами. І найдивовижніше, що шанувальниками сироїдіння хвороби розглядаються як «особливий спосіб адаптації організму до обробленого харчування», але «здатні зникнути при переході на необроблену систему». Звичка до обробленої їжі обґрунтовується ними своєрідною залежністю, що викликається отрутами вже внесеними за рахунок її споживання в організм (у черевній порожнині, у венах, капілярах тощо).
Сироїденню відводять роль зміцнюючої системи для загального оздоровлення, для позбавлення від ожиріння (легшої, ніж голодування), ниркових хвороб, атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, шкірних захворювань, млявості кишечника, запорів, а також стверджують, що воно сприяє зміцненню ясен та збереженню гарної фізичної форми, очищенню організму. З приводу використання підходу сироїдіння при алергії існують спірні думки: одні підтримують користь сироїдіння і для алергіків (вважаючи, що оздоровлення кишечника на цьому способі харчування здатне видалити цю проблему зовсім), а інші, навпаки, заперечують можливість споживання алергіками непровареної їжі, за наявності реакції на білкові речовини.
Протипоказаннями для сироїдіння є органічні захворювання нервової системи, важкі форми анемії, різке виснаження організму, гострі захворювання шлунково-кишкового тракту. Більшість фахівців не рекомендують сироїдіння для дітей та людей похилого віку. Хоча існує і думка, що діток варто привчати потроху до цієї системи харчування, вводячи в їх раціон у достатній кількості протерті сирі овочі, фрукти.
Важливим є при переході на цю систему харчування підвищений контроль за якістю споживаних продуктів, оскільки не можна в цьому випадку сподіватися на дію обробки проти хвороботворних бактерій.
Ті, хто зважився на сироїдіння, можуть приєднатися як до «суворих» сироїдів, так і до «помірних». Тобто при помірному сироїдженні допускається часткова теплова обробка їжі. Виняток може надаватися щодо хліба (без дріжджів, із цільного зерна). Вживання рідини обмежується мінеральною водою або звичайною, але в жодному разі не кип’яченою.
В іншій класифікації виділяється:
- Найбільш поширене сироїдіння – «всеїдне». Можливе вживання молока (за особистим припущенням), яєць, м’яса, риби, морепродуктів (іноді застосовується їхня легка обробка).
- «веганське» сироїдіння (або травоїдне; складається виключно з рослинної їжі);
- найменше поширене «плідне» сироїдіння (засноване на споживанні сирого м’яса, дичини, риби, морепродуктів, практично без вживання овочів та фруктів),
- «вегетаріанське» сироїдіння (включає крімрослинних продуктів, яйця, необроблене молоко),
- а також зустрічається «фрукторіанство» (ґрунтується на вживанні овочів-плодів, фруктів, ягід, горіхів, насіння).
Розрізняється система сироїдіння і з підбору продуктів: монотрофне (в один прийом їжі вживається лише один продукт), змішане (у допустимих поєднаннях сирих продуктів) та помірне (в ньому сира їжа становить 75%).
Підказки для новачків сироїдіння
Сироїдіння досить відчутно відрізняється від звичайного способу харчування. Тому варто все зважити при прийнятті рішення переходу на цей тип живлення.
Деякі фахівці рекомендують поступово підключатися до переходу на сироїдіння або використовувати його частково, наприклад, починаючи, з двох днів на тиждень, і збільшуючи до 1-3 тижнів поспіль з перервами, а вже після здійснювати повні рекомендації при рішення повноцінного переходу.
Має значення і сезон початку сироїдіння. Найбільш сприятливими називають літо та осінь. І дотримуються думки, що сироїдінням можна захоплюватися поле тридцяти років і до бар’єру похилого віку. Звичайно, при вирішенні перейти на сироїдіння, варто пройти медичне обстеження та проконсультуватися у лікаря щодо виключення явних протипоказань.
Оскільки сушка вважається допустимою обробкою при сироїдженні, добре б мати можливість засушувати ягоди, фрукти, овочі. Як уже було сказано, найбільш корисна природна сушка під сонячними променями. Але є й технічні помічники – дегідратори, які стали досить популярними у наш час. Вони також можна засушувати і трави, і гриби, і навіть в’ялити м’ясо (що допускається при певному вигляді сироїдіння). Вони різняться по конфігурації, країні виробнику, ємності.
У поєднанні продуктів, за рекомендаціями фахівців, можна виявити досить суворі правила поєднань продуктів у складанні раціону:
- кислі та крохмалисті продукти необхідно їсти в різний час;
- білкові та вуглеводні продукти також необхідно розділяти;
- в один прийом їжі допускається один високобілковий продукт;
- не поєднувати кислоти з білком (крім сиру з горіхами);
- не вживати разом білки та жири;
- цукор та крохмалисті продукти теж не повинні поєднуватися.
Не варто забувати, що, у будь-якому випадку, в сироїдіння практично не допускається додавання в їжу солі, вживання кави, кондитерських солодощів, алкогольних напоїв, тютюну. Слід уникати тривалого зберігання приготовлених страв та вітається частий прийом їжі.
Окремо хотілося б зупинитися на одному з видів сироїдіння, винахід якого відносять авторству Гай-Клод Бюргера. Сиромонаїдність ще називають монотрофним сироїдінням. Воно має на увазі під собою систему вживання, як ми вже позначили, тільки одного продукту рослинного походження без будь-якої термічної обробки, тобто своєрідний mix = сироїдіння + роздільне харчування. Наприклад, спочатку з’їдається щось із фруктів або горіхів, потім, через деякий час – можливе вживання іншого продукту. Але добре в цьому харчуванні ще й те, що перерва між прийомами їжі може становити від 30 хвилин до декількох годин. Швидше, він уже залежить від характеристики з’їденого продукту для травлення.
Про користь сирої їжі ми вже говорили, а навіщо ж підключається до нього поділ продуктів при кожному прийомі? Харчування, на думку багатьох фахівців, має визначати зростання, розвиток, підтримку, відновлення та відтворення організму. А ці функції можуть бути виконані адекватно лише за раціональному споживанні товарів. Так само як і сироїдіння, роздільне харчування не є дієтою. Це комплекс спеціальних заходів для підбору харчування. Багато прихильників роздільного харчування радять звернути увагу, що тварини у своєму раціоні не змішують продукти, поїдаючи до насичення лише один вид її за один раз. Тому сиромоноїдіння називають найприроднішим.
Раціон харчування вимагає поділу по даній системі, виходячи з принципу перетравлення їжі. Наполягають його прибічники у тому, що кожного продукту виділяються свої ферменти, а змішуючи їх, ми ускладнюємо роботу організму. І ензими кожного продукту можуть переробити тільки сировину цього ж продукту. Наприклад, ензими горіха не зможуть позитивно вплинути на переробку злаків, а ензими апельсина нічим не допоможуть сировині яблука. Якщо при змішуванні вони будуть «замішані», і швидше загинуть, маючи свій термін для діяльності, ніж виконають своє завдання. А все інше, не перероблене, стане для нашого організму сміттям .
Це не означає, що варто переходити на тривалий термін вживання одного продукту. Просто обмежуватися ним, насичуватися за один раз.
Сиромоноєдіння вважають виключно ефективним для зниження ваги та боротьбою з різними захворюваннями: застудними, шкірними, алергічними, аж до онкологічних.
Деякі продукти самі по собі не допускають змішування, змушуючи кожного з нас хоча б раз стає сиромоноїдом. Наприклад, диня та молоко. Про молоко взагалі кажуть: або пийте окремо, або не пийте зовсім. Потрібно розуміти, що молоко – це їжа для конкретного дитинчати, і повноцінна їжа сама по собі. Не варто змішувати його ні з фруктами, ні з крохмалистими продуктами, ні з чимось.
Додамо деякі нюанси раціону для сиромоноєдження. Ті, хто мають тривалий досвід, рекомендують починати денний прийом їжі з соковитих фруктів, які насичені вітамінами та мінералами. Оскільки більшість сиромоноїдів негативно ставляться навіть до сирого м’яса, слід у достатній кількості вживати сирі горіхи як джерела складного білка і легкозасвоюваних жирів.
А ось до вживання злаків (вівса, пшениці, жита, ячменю, проса …) існує неоднозначне ставлення. Є думка, що злаки – це чужа людському організму їжа, а тим паче непотрібні хліб і каші, в яких залишилися лише «убиті» злаки. Злаки ще називають нижчим продуктом, на противагу, наприклад, фруктам. Що їдять їх тільки птахи, і лише в сухому, необробленому вигляді, при цьому відкушуючи лише частину зерна з паростком. Тому так багато йдеться зараз про пророщені злаки.
Як можна проростити злаки? Перед будь-яким пророщуванням злаки необхідно перебрати, не допускаючи пошкоджених зерен.
Один із способів пророщування: не менше, ніж на 10 годин (на ніч) злаки занурюються у велику кількість води (температура близько 25 град). Зранку зливається вода, але не до кінця. Залишається 1-3мм води на дні. Раз на 1-3 години необхідно промивати злаки, для збереження їх мокротиння. А приблизно через 24 години (наступного вечора) повинні з’явитися маленькі паростки, що вже можна вживати. Але будьте обережні, деякі види злаків можуть вимагати і двох діб.
Інший (баночний) спосіб на 1 порцію: 2-3 ст. ложки зерна засипають у 0,5 літрову скляну банку. На горловину надягають марлю із гумкою. Замочуються та промиваються зерна, без знімання марлі. При пророщуванні банку ставиться під кутом 45 град.
Існують навіть спеціальні технічні пристрої – пророщувачі.
Для пророщування необхідно купувати цілісні необроблені злаки. Існують вже й спеціальні пакетовані (або коробочки) злаки за видами з позначкою «для пророщування». На них, як правило, розміщені й інструкції щодо пророщування.
Пророщені злаки рекомендуються для вживання в ранковий або денний час. Особливо і пережовування їх: повільно, ретельно. Наприклад, рекомендують 1 чайну ложку жувати близько хвилини, здійснюючи близько 60 жувальних рухів.
Вважається, що пророщена пшениця, жито, льон корисні при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Пророщений кунжут рекомендують для дітей під час зміни зубів, і для дорослих при остеопорозі. Проростки сочевиці вважають благотворними при застудних захворюваннях. А пророщену гречку радять при гіпертонії та ішемічній хворобі серця.
Якщо говорити про особливу користь інших рослинних продуктів, то, наприклад, залізо з яблук засвоюється краще, ніж залізо з м’яса. Завдяки фруктозі, яблуко стає відмінним постачальником заліза в організм. Згадували ми і про користь вмісту жирів у горіхах. Єдине, для сироїдіння не варто купувати кешью, їх одразу пересмажують після збору. І взагалі, всі горіхи краще купувати в шкаралупі, щоб бути впевненим у відсутності їхньої обробки.
Хоча і рекомендують не вживати в день більше 5 видів продуктів (навіть якщо ви і не сиромоноєд), але так хочеться все ж таки урізноманітнити свої страви. Поділимося рецептами.
Салат із овочів
Натерти моркву, буряк, яблуко. Дрібно нарізати цибулю та часник. Все змішати. Додати або подрібнені волоські горіхи, або олію. Можна збризкати журавлинним соком.
Страва з пророщеної пшениці
Пророщену пшеницю змішуємо із пророщеною грекою. До них додаємо мед, горіхи, замочені заздалегідь і порізані: чорнослив, фініки та курагу. Викладаємо на тарілку.
Апельсинові фініки
Через м’ясорубку пропускаємо фініки з додаванням апельсинових і лимонних скоринок. Додаємо корицю і, за бажанням, олію або подрібнені горіхи. Викладаємо на тарілку та формуємо шматочки. Можна дати трохи постояти перед вживанням.
Хлібці з льону
Знадобиться: 500г пророщеного льону, 200г селери, 1 зубочок часнику, 5-6 томатів (сушених) + 1 помідор (свіжий), 1 солодкий перець, 1 невелика цибулина. Сушені томати замочити. Льон змолоти на борошно. Усі інгредієнти в блендері подрібнити на однорідну масу. Збризкати лимонним або журавлинним соком і додати в борошно. Перемішати. Розкотити у пласт. Розділити на шматочки і дати висохнути (у дегідрататорі або на сонячних променях, або просто в приміщенні).
Тортик
“Коржі”:
Подрібнить в блендері наступні інгредієнти і добре перемішати:
1 склянка подрібнених горіхів
1 ст. ложку рослинної олії першого віджиму
1 стакан ізюму
1 склянка сирого меленого керобу або какао
1 ч. л. ванілі
1/2 чайної ложки мускатного горіха або соєвого соусу
подрібнену шкірку від 4 мандаринів або лимонів
1 чашку чорносливу, вимоченого 1-2 години та розмеленого
Розмажте шаром 2 см на плоскій тарілці. Можете зробити кілька шарів.
Між шарами промажте перемеленим чорносливом.
“Крем”:
Змішайте в блендері наступні інгредієнти (додайте воду по чайній ложці)
1 склянка стиглого авокадо
1 ч. л. оливкової олії
3 ст. ложки меду
сік 1 невеликого лимона
1 ч. л. ванілі
4-5 ст. ложок меленого кероба або какао
Крем намажте зверху на торт. Прикрасьте фруктами, ягодами та горіхами. Поставте у холодильник.
Рецепт торта розрахований на 12 осіб.
Міндальні цукерки
Потрібно: мигдаль (1 склянка), мед, інжир, курага, чорнослив, кориця (за смаком).
Замочуйте мигдаль у воді на 12 годин, після чого зливаєте води і перемелюєте його. Втручайте в цю масу замочені раніше і порізані курагу, чорнослив, інжир. Додаєте за смаком корицю та мед. Далі відокремлюєте від загальної маси по шматочку і катаєте кульки, обертаєте їх у фольгу і ставите у холодне приміщення.
Звичайна страва «гречана каша» теж за цим рецептом можна віднести до сироїдіння:
Гречну кашу (промиту) заливаємо водою на 5-12 годин (краще на ніч). Якщо залишиться вода – злити. Після додаємо дрібно нарізану зелень, олію і, за бажання, дрібно нарізану цибулю.
Овочевий салат
Потрібно: морква, яблука, редька, цибуля ріпчаста, журавлинний сік, мед і рослинна олія (за бажання).
Трьом на терці моркву, яблуко, редьку. Цибулю ріжемо півкільцями. Змішуємо і збризкуємо журавлинним соком з медом. Можна не додавати мед або додати олію.
Яку роль гратиме сироїдіння у вашому житті, складно визначити відразу. Якщо ви не зважитеся на повний перехід, хоча б пам’ятайте, що дієтологи рекомендують складати свій щоденний раціон, виходячи з 60% споживання необробленої їжі, що набагато вище за наш реальний підхід до харчування. Нам пощастило: зараз уже більше інформації про цю систему харчування, набагато простіше знайти сирі овочі та фрукти у будь-яку пору року, багато прикладів відомих людей, прихильників даної системи харчування. Виберете для себе та своєї сім’ї найкорисніше з цього підходу, і ви неодмінно відчуєте позитивні результати. Будьте здорові!
Наталія Мажиріна
Центр “Абетка для батьків”